Фінанси - одна з небагатьох економічних категорій, яку досліджують майже всі напрями економічної науки (якщо визначати ці напрями з огляду на фінансові проблеми). Визначення фінансів як багатопланової категорії є стратегічним у їх вивченні. Найчастіше фінанси розглядаються через призму історичних, економічних і юридичних підходів. Історичний аспект - основа будь-якої наукової категорії. Історичні корені й джерела допомагають розкрити її зміст. Якщо історія не є актуальною без сучасності, то сучасність без історії просто незрозуміла. Проаналізувавши літературні джерела з історії фінансової науки, переконуємось, що теоретичні й прикладні розв’язання сучасних фінансових проблем базуються на висновках науки минулого. Так, ще в 1910 р. на значенні історії “чистої” фінансової науки наголошував російський вчений М. Фрідман. Він висвітлив фінансові ідеї, що найістотніше вплинули на розвиток науки і про які тривалий час дискутували представники різних наукових напрямів, політичних партій і економічних груп. На думку М. Фрідмана, таке подання найважливіших фінансових концепцій має сприяти відображенню об’єктивного погляду на фінансову дійсність і критичному ставленню до вчень. Професор Колумбійського університету Е. Селігман вважав, що основне завдання економіки - пояснити те, що є; якщо суспільство - це результат еволюції, то можна пояснити те, що є, лише знаючи, що було. Згідно з історичним підходом поняття “фінанси” є категорією історичною, що виникла разом з появою держави і нерозривно пов’язана з її існуванням та функціонуванням, визначає характер і мету певної історичної епохи. Історичну основу фінансів визнають усі наукові діячі у сфері фінансів.
Методичні підходи до оцінки фінансової стійкості підприємства
При проведенні аналізу фінансової стійкості підприємств в економічній
літературі використовують різні методи і підходи. Оскільки не існує єдності у
визначенні категорії фінансової стійкості, то відсутній і єдиний підхід до
визначення показників оцінки фінансової стійкості підприємства.
Для хар ...
Управління інвестиційною діяльністю
Вихід економіки України з глибокої кризи,
нарощування її потенціалу та підвищення ефективності виробництва на сучасному
етапі неможливі без суттєвого оновлення виробничої бази діючих підприємств і
розглядаються в практиці господарського управління як результат впровадження
нової техніки, ...