Меню сайта

Місцеві податки: особливості та види. Періоди сплати до місцевого бюджету

Форму податкового розрахунку комунального податку затверджено наказом ДПА України від 24.12.2003 р. №625 (зареєстровано в Мін’юсті України 08.01.2004 р. за №4/8603). У формі податкового розрахунку в примітці зазначено, що кількісний склад працівників визначається згідно з Інструкцією №171.

Слід зазначити, що до форми податкового розрахунку комунального податку внесено зміни наказом ДПА України від 20.03.2006 р. №143 «Про внесення змін до форми податкового розрахунку комунального податку» (зареєстровано в Мін’юсті України 27.03.2006 р. за №331/12205, за текстом - наказ №143, надруковано у «Віснику» №13/2006, с. 15).

Наказом №143 у формі податкового розрахунку комунального податку примітку викладено у новій редакції, згідно з якою кількісний склад працівників за відповідний базовий податковий (звітний) період дорівнює показнику середньооблікової кількості штатних працівників, визначеному відповідно до Інструкції №286. При цьому, якщо згідно з рішенням органу місцевого самоврядування про встановлення комунального податку базовим податковим (звітним) періодом визначено календарний місяць, то в рядку 01 зазначається середньооблікова кількість штатних працівників за такий місяць, якщо визначено календарний квартал (півріччя, рік) - середньооблікова кількість штатних працівників за кожний місяць кварталу (півріччя, року).

Враховуючи те, що кошти комунального податку спрямовуються на комунальні потреби за місцем розташування суб’єкта господарювання, головне підприємство (або філія) сплачує комунальний податок за працівників філії до бюджету за місцем їх знаходження.

Платники фіксованого сільськогосподарського податку відповідно до Закону України від 17.12.98 р. №320-XIV «Про фіксований сільськогосподарський податок» комунальний податок не сплачують.

Відповідно до пункту 6 Указу Президента України від 03.07.1998 №727 “Про спрощену систему оподаткування” суб’єкти малого підприємництва, які сплачують до бюджету єдиний податок, не є платниками комунального податку.

Податок з реклами

Податок з реклами

- це податок на послуги зі встановлення і розміщення реклами.

Основним документом, що регулює організацію та проведення рекламних заходів, а також здійснення рекламної діяльності, є Закон «Про рекламу» від 03.07.96 р. №270/96-ВР (зі змінами та доповненнями, в редакції Закону України від 11.07.2003 р. №1121-IV). Зазначений Закон визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.

Реклама

- це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару. Відповідно до цього Закону особа - це фізична особа, в тому числі суб’єкт підприємницької діяльності, юридична особа будь-якої форми власності, представництво нерезидента в Україні, а товар - будь-який предмет господарського обігу, в тому числі продукція, роботи, послуги, цінні папери, об’єкти права інтелектуальної власності; споживачі реклами - це невизначене коло осіб, на яких спрямовується реклама ( 1 Закону №270/96-ВР).

Відносини, що виникають у зв’язку з розміщенням зовнішньої реклами в населених пунктах, регулюються Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 р. №2067, які також визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами.

Зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил. Дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та в певному місці.[ 10]

Щодо справляння плати за видачу зазначених дозволів зауважимо, що відповідно до п. 3 Типових правил справляння зазначеної плати виконавчими органами сільських, селищних, міських рад заборонено.

Рекламодавець

- це юридична і фізична особа, від імені якої здійснюється реклама.

Об’єктом

податку

з реклами є вартість послуг за встановлення та розміщення реклами.

Платники

податку з реклами - юридичні особи та громадяни.

Об’єктом оподаткування

є вартість послуг за встановлення і розміщення реклами, а у разі виконання цих робіт власними силами рекламодавця - вартість фактично понесених витрат.

Розмір податку

з реклами становить:

• 0,1% вартості послуг за розміщення одноразової реклами;

Перейти на сторінку: 1 2 3 4

Читайте більше

Засади та механізм функціонування системи державного фінансового моніторингу
державний фінансовий моніторинг законодавство Україна - ще молода держава, капіталістичні відносини, в яких розвивалися країни іншого світу є новими для сприйняття більшості населення. Тому, ще не позбавившись негативних явищ соціалістичного суспільного ладу, наше суспільство, разом із ...

Світові фінансові кризи та їх вплив на фінансову безпеку держави
Досвід сьогоднішньої світової кризи підтверджує той факт, що жодна країна не застрахована від кризи, адже постраждали навіть ті країни, фінансові моделі яких вважалися еталоном досконалості. Світова фінансова та економічна криза зумовила виникнення цілого кола проблем та, послабленням фі ...