Меню сайта

Регулятивні механізми місцевого оподаткування в Україні

До прийняття ПКУ цей збір називався трохи інакше: "збір за паркування автотранспорту". Законодавці не обмежилися зміною назви збору і відчутно змінили механізм його справляння. В ПКУ збору за місця для паркування транспортних засобів (далі - збір за паркування) присвячена ст. 266ПКУ.

У табл. 1. 1. додатка А представлена інформація про збір "до" і "після" прийняття Податкового кодексу України. Розглянемо як змінився збір за паркування автотранспорту.

Як видно з таблиці, в новому Податковому кодексі кардинально змінилося визначення платників. До 01. 01. 11 р. згідно ст. 3 Декрету про місцеві податки платниками збору за паркування автотранспорту були юридичні особи і громадяни, які паркують автомобілі в спеціально обладнаних або відведених для цього місцях. Збір сплачувався водіями на місці паркування і встановлювався з розрахунку за одну годину парковки.

З 01. 01. 11 р. платниками є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи-підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради організовують і здійснюють діяльність по забезпеченню паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування і спеціально відведених автостоянках. Виходить, що тепер платниками збору є не кінцеві споживачі послуг з паркування автомобілів, а ті, хто ці послуги надає [24, c. 57].

Перелік спеціальних земельних ділянок для паркування транспортних засобів затверджується рішенням сільської, селищної або міської ради про встановлення збору. У цьому переліку зазначаються місцезнаходження земельної ділянки, її загальна площа, технічне облаштування, кількість місць для паркування.

Внесемо деякі пояснення. Майданчик для платою паркування - це площа території (землі), що належить на правах власності територіальної громади або державі, на якій відповідно до рішення органу місцевого самоврядування здійснюється платна парковка транспортних засобів [3, п. п. 14. 1. 104].

Спеціально відведені автостоянки - площа території (землі), що належить на правах власності територіальної громади або державі, визначається органами місцевого самоврядування з встановленням правил про відповідальність за збереження транспортного засобу [3, п. п. 14. 1. 229]. При цьому до спеціально відведених автостоянок можуть ставитися комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини, які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету з метою здійснення організації паркування транспортних засобів. Не відносяться до спеціально відведених автостоянок гаражі, автостоянки, власники або користувачі яких є платниками земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, а також земельні ділянки, що належать до прибудинкових територій.

Рішення про встановлення збору разом з переліком осіб, уповноважених організовувати та здійснювати діяльність по забезпеченню паркування транспортних засобів, надається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради органу ДПС. Якщо збір місцевими радами не встановлено, він на цій території не стягується [22, c. 42].

Перейти на сторінку: 1 2 3 4 5 6 7

Читайте більше

Світові фінансові кризи та їх вплив на фінансову безпеку держави
Досвід сьогоднішньої світової кризи підтверджує той факт, що жодна країна не застрахована від кризи, адже постраждали навіть ті країни, фінансові моделі яких вважалися еталоном досконалості. Світова фінансова та економічна криза зумовила виникнення цілого кола проблем та, послабленням фі ...

Облік, аналіз і аудит податку на додану вартість
Актуальність дослідження. Податок на додану вартість вважається найбільш досконалою сучасною формою непрямого оподаткування і відіграє важливу роль у системі державних фінансів у більшості розвинених країн світу та країн з перехідною економікою. Сам факт його запровадження в Україні можна ...