Меню сайта

Шляхи покращення податкової системи України

Світовий досвід переконує, що оподаткування ( нарівні з грошово-кредитним регулюванням) є найефективнішою формою управління соціально-орієнтованою ринковою економікою. У сучасному цивілізаційному суспільстві податки є не тільки джерелом прибутку держави, який стягується з господарюючого суб’єкта у певному встановленому законом порядку, а й могутнім важелем , котрий багато в чому визначає поведінку юридичних та фізичних осіб.

Сучасні податкові системи як продукт тривалого розвитку цивілізації є досить складними соціально-економічними о’бєднаннями, тісно пов’язаними з розвитком економіки і держави. За рахунок податків державний бюджет України формує більшу части ну доходів держави, що дозволяє фінансувати програми соціального захисту населення, соціально-культурні заходи, науку та державні капітальні вкладення у розвиток галузей і структурну перебудову економіки. З державного бюджету передбачені асигнування на фінансування житлово комунального та дорожнього господарства, оборони, будівництва житла для військовослужбовців, утримання правоохоронних і митних органів та пода ткових служб, органів законодавчої і судової влади, зовнішньоекономічної діяльності.

Система державного оподаткування повинна не просто залучати частину вартості внутрішнього національного продукту на формування доходів Державного бюджету, але й активно впливати на підвищення ефективності суспільного виробництва, заохочувати окремого виробника, господарюючі суб’єкти до інвестування коштів у різні галузі діяльності Таким чином, соці ально-економічне значення податків та зборів полягає у формуванні центра лізованих державних фінансових ресурсів, які акумулюються у бюджетах рі зних рівнів і перерозподіляються по витратних статтях відповідно з бюджет ним розписом.

Податкова система, що склалася в Україні передбачає поділ податків і зборів за економічним змістом на: - податки і збори від реалізації продукції, виконання робіт та на дання послуг; - податки на доходи (прибуток); - різні види плати (за природні ресурси, майно, тощо); - надходження від зовнішньоекономічної діяльності; - збори держави за вчинення дій, видачу документів, що мають юридичне значення, тощо.

Вивчення податкової політики цивілізованих країн, які мають великий досвід у сфері теорії і практики оподаткування, дає змогу виявити певні закономірності у розвитку прямого і непрямого оподаткування, співвідношення між ними. До речі, багато дослідників підкреслюють відому залежність між рівнем розвитку економіки країни, демократизації суспільства і правосвідомістю громадян, з одного боку, та ефективністю податкової політики - з іншого. у праці [3.с.174-188]

Пряме оподаткування еволюціонує у бік повнішого обліку прибутків фізичних і юридичних осіб, які трактуються набагато ширше, включаючи дивіденди, відсотки від внесків тощо. Це вигідно відрізняє такі податкові системи від примітивних форм прямого оподаткування, які використовуються у нашій країні ( відрахування від заробітної плати працюючих, що їх виплачують підприємства та організації в бюджет, не є по суті, прибутковими). При цьому другорядну роль починає відігрівати майнове ( рухоме і нерухоме )оподаткування як фізичних , так і юридичних осіб. Цікаво, що у зарубіжних країнах, на відміну, від України, прибуткова звітність є публічною, що дозволяє громадянському суспільству, а не тільки спеціальним органам, контролювати своїх членів, поглиблюючи і розширюючи подальший розвиток правосвідомості в умовах демократичного суспільства.

Непряме оподаткування еволюціонує в напрямі від примітивної форми акцизу ( фіксоване нарахування, що входить у ціну того або іншого товару) до довершеніших форм оподаткування - відрахування від суми господарського обороту ( доданої вартості), котре рівномірніше розподіляється на всі форми операцій, пов’язаних з купівлею-продажем.

Сучасна податкова політика рухається по шляху розширення кількості податків до точнішого відображення особливостей господарюючого суб’єкта, до врахування кон’юнктури ринку, на якому він функціонує, стадії ділового циклу і підвищення ефективної діяльності платника податків. Інакше кажучи, завдання податкової політики у цій сфері є не просо вилучення податку, а скоріше забезпечення за допомогою різних форм оподаткування подальшого розвитку продуктивних сил суспільства.

Націленість податкової політики на підвищення економічної ефективності господарюючих суб’єктів пояснюється також і тим, що у світовій практиці оподаткуванню не підлягають кошти, які спрямовуються на подальший розвиток виробництва, випуск високоефективної та конкурентноздатної ( насамперед на зовнішньому ринку ) продукції охорону навколишнього середовища. Такий порядок, безумовно стимулює накопичення елементів продуктивних сил платників податків.

Перейти на сторінку: 1 2 3 4 5

Читайте більше

Основні аспекти доцільності залучення корпоративних облігацій
Суттєву роль у формуванні фінансових ресурсів підприємства відіграють власні кошти. Проте фінансування діяльності лише за рахунок власного капіталу не завжди є не ефективним для підприємства. Тому доцільно є розглядати варіант залучення додаткових коштів за рахунок емісії корпоративних о ...

Моделювання фінансових потоків підприємства ЗАТ ТЕТЗ-Інвест
Будь-який вид підприємницької діяльності чітко орієнтований на одержання прибутку, але будь-який вид діяльності не виключає ризику збитків і банкрутств. Забезпечення стабільності і ефективності функціонування підприємств України в мінливих ринкових умовах в першу чергу залежить від якості ...