Меню сайта

Шляхи покращення податкової системи України

Світовий досвід переконує, що оподаткування ( нарівні з грошово-кредитним регулюванням) є найефективнішою формою управління соціально-орієнтованою ринковою економікою. У сучасному цивілізаційному суспільстві податки є не тільки джерелом прибутку держави, який стягується з господарюючого суб’єкта у певному встановленому законом порядку, а й могутнім важелем , котрий багато в чому визначає поведінку юридичних та фізичних осіб.

Сучасні податкові системи як продукт тривалого розвитку цивілізації є досить складними соціально-економічними о’бєднаннями, тісно пов’язаними з розвитком економіки і держави. За рахунок податків державний бюджет України формує більшу части ну доходів держави, що дозволяє фінансувати програми соціального захисту населення, соціально-культурні заходи, науку та державні капітальні вкладення у розвиток галузей і структурну перебудову економіки. З державного бюджету передбачені асигнування на фінансування житлово комунального та дорожнього господарства, оборони, будівництва житла для військовослужбовців, утримання правоохоронних і митних органів та пода ткових служб, органів законодавчої і судової влади, зовнішньоекономічної діяльності.

Система державного оподаткування повинна не просто залучати частину вартості внутрішнього національного продукту на формування доходів Державного бюджету, але й активно впливати на підвищення ефективності суспільного виробництва, заохочувати окремого виробника, господарюючі суб’єкти до інвестування коштів у різні галузі діяльності Таким чином, соці ально-економічне значення податків та зборів полягає у формуванні центра лізованих державних фінансових ресурсів, які акумулюються у бюджетах рі зних рівнів і перерозподіляються по витратних статтях відповідно з бюджет ним розписом.

Податкова система, що склалася в Україні передбачає поділ податків і зборів за економічним змістом на: - податки і збори від реалізації продукції, виконання робіт та на дання послуг; - податки на доходи (прибуток); - різні види плати (за природні ресурси, майно, тощо); - надходження від зовнішньоекономічної діяльності; - збори держави за вчинення дій, видачу документів, що мають юридичне значення, тощо.

Вивчення податкової політики цивілізованих країн, які мають великий досвід у сфері теорії і практики оподаткування, дає змогу виявити певні закономірності у розвитку прямого і непрямого оподаткування, співвідношення між ними. До речі, багато дослідників підкреслюють відому залежність між рівнем розвитку економіки країни, демократизації суспільства і правосвідомістю громадян, з одного боку, та ефективністю податкової політики - з іншого. у праці [3.с.174-188]

Пряме оподаткування еволюціонує у бік повнішого обліку прибутків фізичних і юридичних осіб, які трактуються набагато ширше, включаючи дивіденди, відсотки від внесків тощо. Це вигідно відрізняє такі податкові системи від примітивних форм прямого оподаткування, які використовуються у нашій країні ( відрахування від заробітної плати працюючих, що їх виплачують підприємства та організації в бюджет, не є по суті, прибутковими). При цьому другорядну роль починає відігрівати майнове ( рухоме і нерухоме )оподаткування як фізичних , так і юридичних осіб. Цікаво, що у зарубіжних країнах, на відміну, від України, прибуткова звітність є публічною, що дозволяє громадянському суспільству, а не тільки спеціальним органам, контролювати своїх членів, поглиблюючи і розширюючи подальший розвиток правосвідомості в умовах демократичного суспільства.

Непряме оподаткування еволюціонує в напрямі від примітивної форми акцизу ( фіксоване нарахування, що входить у ціну того або іншого товару) до довершеніших форм оподаткування - відрахування від суми господарського обороту ( доданої вартості), котре рівномірніше розподіляється на всі форми операцій, пов’язаних з купівлею-продажем.

Сучасна податкова політика рухається по шляху розширення кількості податків до точнішого відображення особливостей господарюючого суб’єкта, до врахування кон’юнктури ринку, на якому він функціонує, стадії ділового циклу і підвищення ефективної діяльності платника податків. Інакше кажучи, завдання податкової політики у цій сфері є не просо вилучення податку, а скоріше забезпечення за допомогою різних форм оподаткування подальшого розвитку продуктивних сил суспільства.

Націленість податкової політики на підвищення економічної ефективності господарюючих суб’єктів пояснюється також і тим, що у світовій практиці оподаткуванню не підлягають кошти, які спрямовуються на подальший розвиток виробництва, випуск високоефективної та конкурентноздатної ( насамперед на зовнішньому ринку ) продукції охорону навколишнього середовища. Такий порядок, безумовно стимулює накопичення елементів продуктивних сил платників податків.

Перейти на сторінку: 1 2 3 4 5

Читайте більше

Шляхи вдосконалення управління фінансами акціонерних товариств
Господарські функції і права акціонерного товариства як суб'єкта права у правовідносинах реалізують його органи управління. Акціонерне товариство є підприємством з найбільш складною управлінською структурою, що обумовлено так званою акціонерною власністю, тобто тим, що акціонерне товарист ...

Особливості формування власного капіталу акціонерними товариствами
Одним із найважливіших напрямків фінансового аналізу, що має проводитися керівництвом або спеціальними підрозділами суб’єкта підприємництва, є аналіз формування власного капіталу та ефективність його використання як головне джерело фінансування його діяльності. Саме на основі результатів ...