Меню сайта

Шляхи покращення податкової системи України

Чинна в Укранi податкова система ще не відповiдає усiм переліченим принципам. Сьогоднi серед принципiв, покладених в основу оподаткування в кранi, на першому мiстi стоїть принцип стимулювання пiдприємницької виробничої дiяльностi й iнвестицiйної активносi, який передбачає введення пiльг щодо оподаткування прибуку, спрямованого на розвиток виробництва. Явно невдалим можна вважати застосування в Укратнi принципу економічної обгрунтованостi, що припускає встановлення податкiв зборів на пiдставi показникiв розвитку національної економiки i фiнансових можливостей з урахуванням необхiдності досягнення збалансованостi витрат бюджету з його доходами. Реалізацiя цьоо принципу породжує свавiлля держави в оподатковуванні виключає можливiсть створення стабільної системи оподатковування.

Недостатньо виваженим є також застосування у нас такого принципу, як рiвномiрнiсть сплати, який передбачає встановлення термiнiв сплати, виходячи з необхiдностi своєчасного надходження коштiв у державний бюджет, і суперечить класичному принципу - простотi зручностi податкiв. Справед,ливiсть останнього доведена як досвiдом багатьох кран світу, так i багаторiчною практикою його застосування.

Принцип соцiальної справедливостi цiлком дублює принцип рiвнозначностi та пропорцiйностi за винятком забезпечення соцiальної пiдтримки, що взагалi не має вiдношення до податкiв а належить до функцiї державного бюджету.

Незвично трактується в українському законодавствi принцип стабiльностi, як незмiннiсть податкiв (зборiв), ставок i податкових пільг протягом бюджетного року, у той час як у розвинутих краiнах цей принцип визначається встановленням податкового перiоду на багато років.

На жаль з поля зору законодавця випали і такi важливi принципи оподаткування, як принципи однократностi, що означає неприпустимість повторного оподатковування, обов’язковостi реестрацiї суб’єктiв оподаткування, способiв контролю за сплатою податкiв і технологiєю при обгрутуваннi податкової полiтики та й узгодженнi з бюджетною політикою необхiдно визначити загальний рiвень податкового навантаження на економiку (податковий тягар) і межу оподаткування.

Такі показники, як податковий тягар (вiдношення податкових надходжень до валового внутрiшнього продукту або нацiонального доходу), частка державного сектора в економiцi і рiвень розвитку загальноекономiчного програмування є iндикаторами ступеня державного втручання в економiку.

Високий рiвень податкового навантаження (тягаря) негативно впливає на економiчний розвиток крани. Зокрема, звужуються виробничi можливості господарюючих суб’єктiв у звязку з обмеженням джерел капіталовкладень, а також порушуються пропорції споживання, послаблюється економiчна iнiцiатива населення, оскiльки знижуються стимули до праці в результатi обкладання податками зростання доходiв; розвивається тiньова економiка, оскiльки розширяються масштаби ухилення від сплати податкiв; посилюється ймовiрнiсть зростання інфляцій, тому виробники включають непрямi податки і внески на соцiальне страхування, а також деякi прямi податки у цiни товарів і послуг.

Всі ці негативнi наслiдки високого оподаткування виявляються не відразу, нагромаджуються поступово і можуть за певних умов призвести до скорочення темпiв виробництва, депресiї та кризи.

Податкова система, що склалася нинi в Українi, характеризується надмірним податковим навантаженням, частою змiною і неоднозначними трактуваннями законодавства нормативних актiв, перевантаженiстю пільгами що спричиняє нерiвнiсть платникiв податкiв і наносять значну шкоду економiцi, численними можливостями ухилення вiд сплати податкiв, Високий рiвень оподаткування у країнi пов’язаний з розширенням економiчних функцiй держави. Сьогоднi держава бере на себе вирішення таких важливих проблем, як структурна перебудова економіки, екологiя, урбанiзацiя, бiднiсть. Крiм того, зростають соціально-культурні витрати, пов’язанi з перетворенням людини на головний чинник виробництва.

Висновки

податок бюджет позика доходний

За рахунок податків державний бюджет України формує більшу частину доходів держави, що дозволяє фінансувати програми соціального захисту населення, соціально-культурні заходи, науку та державні капітальні вкладення у розвиток галузей і структурну перебудову економіки. З державного бюджету передбачені асигнування на фінансування житлово- комунального та дорожнього господарства, оборони, будівництва житла для військовослужбовців, утримання правоохоронних і митних органів та податкових служб, органів законодавчої і судової влади, зовнішньоекономічної діяльності.

Перейти на сторінку: 1 2 3 4 5

Читайте більше

Формування Державного бюджету України
Державні фінанси є основою економічного життя держави, зростання матеріального добробуту населення. Переважна частина державних фінансових ресурсів зосереджується в бюджетах різних рівнів, які створюють бюджетну систему держави. Бюджет завжди був важливим інструментом впливу на розвито ...

Експорт та імпорт капіталу
Актуальність теми. Кожна країна володіє певними інвестиційними ресурсами, що склада­ються з її власних (національних) та іноземних інвестицій. Ці ресурси можуть використовуватися як для внутрішнього, так і для зарубіжного інвестування. напрямком руху інвестиційних ресурсів пов'язані поня ...