Меню сайта

Види та функції податків

Функції податків є проявом сутності податків, способом вираження їх властивостей. Функції податків показують, яким чином реалізується їх суспільне призначення як інструменту розподілу та перерозподілу державних доходів.

Кожна держава встановлює власну систему оподаткування, тобто визначає платників податків, об'єкти оподаткування, види податків і порядок їх сплати.

Тип системи оподаткування визначається співвідношенням чотирьох секторів формування податків і зборів (обов'язкових платежів): державного; комерційного, фінансового сектора; населення.

Ці питання регулюються Законом України «Про систему оподаткування» від 18 лютого 1997 р. Згідно з цим Законом, встановлення і скасування податків до бюджетів та до державних цільових фондів здійснюється Верховною Радою України у межах, встановлених цим Законом, іншими законами України про оподаткування, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, сільські, селищні, міські ради мають право встановлювати додаткові пільги щодо оподаткування у межах сум, що надходять до їх бюджетів.

Ставки, механізм справляння податків і пільги щодо оподаткування визначаються тільки законодавчими актами про оподаткування.

Зміни та доповнення у вказаний вище Закон, інші законодавчі акти про оподаткування стосовно пільг, ставок податків, механізму їх сплати вносяться не пізніше ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.

Податкова система України базується на таких принципах:

стимулювання науково технічного прогресу, підприємницької виробничої та інвестиційної активності;

обов'язковість; рівнозначність і пропорційність;

рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації;

соціальна справедливість;

стабільність;

економічна обгрунтованість;

рівномірність сплати; компетенція;

єдиний підхід і доступність.

Під податком слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або до державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законодавчими актами про оподаткування.

Податки сплачуються в певному розмірі та в чітко визначені терміни.

Державні цільові фонди - це фонди, створені відповідно до закону України і формуються за рахунок визначених законодавчими актами податків. Всі державні цільові фонди, крім Пенсійного фонду України, включаються до Державного бюджету України.

Основні ознаки податку:

) примусовість та обов'язковість, тобто відсутність у платника вибору і встановлення відповідальності за ухилення від сплати податків;

) безоплатність, тобто спрямованість коштів від платника до держави, відсутність зустрічних зобов'язань з боку держави;

) безумовність, тобто сплата без виконання будь-яких дій з боку держави;

) нецільовий характер, відсутність чітких вказівок щодо напрямків використання надходжень від певного податку;

) розподіл коштів від конкретних податків між бюджетами різних рівнів та державними цільовими фондами;

) безвозвратность, тобто кошти, сплачені у вигляді податків, не повертаються до платника.

Функції податків:

а) фіскальна - наповнення бюджетів всіх рівнів;

б) контрольна - перевірка ефективності функціонування податкової системи;

в) розподільча - розподіл частини національного доходу за різними сферами задоволення суспільних потреб;

г) регулююча - забезпечення стимулювання одних галузей суспільного виробництва і стримування інших.

Законодавство України про оподаткування не визначає різниці між податком, збором (обов'язковим платежем) і митом. Воно базується на єдності їхніх основних ознак (обов'язковість сплати, примусовий характер, здійсненняконтролю за їх надходженням з боку єдиного органу державної податкової адміністрації).

Однак, поряд із загальними ознаками, між ними існують і певні відмінності. Податки, на відміну від зборів та інших обов'язкових платежів, мають основне значення для формування бюджету, оскільки вони забезпечують 80 відсотків надходжень до його дохідну частину.

Мета податків - задоволення потреб держави, тоді як збори тамито спрямовані на задоволення потреб або видатків окремих установ. Податки являють собою безумовні платежі, тоді як збори або мита сплачуються у зв'язку з наданням платникові послуги з боку державної установи, що виконує свої владні повноваження. Збори і мита в основному носять одноразовий характер, тоді як податкисплачуються з певною періодичністю.

Різниця між збором і митом полягає в тому, що збір є платежем за наявність певного права, а мито - за здійснення на користь платника дій, що мають юридичне значення.

Всі податки можна розділити на види за різними ознаками. Залежно від характеру осіб, (податок на прибуток, податок на додану вартість тощо), податки з фізичних осіб (прибутковий податок, податок на промисел тощо).

Перейти на сторінку: 1 2

Читайте більше

Експорт та імпорт капіталу
Актуальність теми. Кожна країна володіє певними інвестиційними ресурсами, що склада­ються з її власних (національних) та іноземних інвестицій. Ці ресурси можуть використовуватися як для внутрішнього, так і для зарубіжного інвестування. напрямком руху інвестиційних ресурсів пов'язані поня ...

Оцінювання імовірності банкрутства підприємства в системі управління фінансовою діяльністю (на прикладі ПАТ Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів)
В умовах сучасної економіки України банкрутство вітчизняних підприємств є істотною проблемою. Воно призводить до істотних негативних наслідків окремого суб'єкта господарювання через збитковість підприємства, затримку чи невиплату заробітної плати робітникам, втрату робочих місць у випадк ...