Меню сайта

Напрямки підвищення ефективності використання прибутку

Функція контролінгу полягає в забезпеченні координації різних систем - планування, контролю, інформаційного забезпечення. Як видно з рис. 3.12, контролінг розглядається як складова частина управління, але він обмежується системою планування, контролю та інформаційного забезпечення щодо діяльності структурних підрозділів і підприємства в цілому та сервісним обслуговуванням системи управління. Отже, для виконання покладених на контролінг складних завдань необхідно організаційно оформити його функціонування у загальній системі управління.

Рис. 3. 12. Контролінг у системі управління формування прибутку ПП «Компанія Вітар»

Враховуючи важливість інформаційних ресурсів для системи управління, служба контролінгу повинна інтегрувати свою систему з системою бухгалтерського обліку і звітності з тим, щоб в єдиному потоці отримувати дані для фінансового обліку та контролю за діяльність підприємства. Для цього розробляється система внутрішньої звітності з визначенням: · центрів збору інформації; · показників, які необхідно зібрати; строків подання звіту; форми і методики складання звіту; · мети, з якою збираються дані; адресата інформації.

Працівники відділу контролінгу повинні відповідати певним вимогам: знати складові контролінгу, перш за все - бухгалтерський облік, аналіз, аудит, менеджмент, маркетинг, методику планування. Свої функції вони можуть виконувати лише за умов використання обчислювальної техніки та упорядкування інформаційних потоків. У зв’язку з цим для практичного розв’язання завдань управління ефективністю важливого значення набуває класифікація чинників її зростання.

Класифікація великої різноманітності чинників зростання ефективності (продуктивності) може здійснюватись за трьома ознаками:

) видами витрат і ресурсів (джерелами підвищення);

) напрямами розвитку та удосконалення торгівельної діяльності;

) місцем реалізації у системі торговельної діяльності.

Групування чинників за першою ознакою робить можливим досить чітке визначення джерел підвищення ефективності: зростання продуктивності праці (економія витрат живої праці), зниження фондоємності (капіталоємності). Покращання використання зазначених джерел підвищення ефективності виробництва передбачає здійснення комплексу заходів, які за своїм змістом характеризують основні напрями розвитку та удосконалення виробництва (друга ознака групування чинників). Визначальними напрямами є, найперше, прискорення темпів науково-технічного та організаційного прогресу (створення нових і удосконалення існуючих технологій, конструкційних матеріалів, засобів праці і кінцевої продукції; механізація та автоматизація виробничих процесів; запровадження прогресивних методів і форм організації виробництва і праці; побудова та регулювання ринкового механізму господарювання).

Найбільш важливою у практичному значенні слід вважати класифікацію чинників ефективності за місцем реалізації у системі управління виробництвом (третя ознака групування чинників), особливо відокремлення з них двох категорій чинників - внутрішньовиробничих і зовнішніх (народногосподарських), а також поділ сукупності внутрішніх чинників на так звані “тверді” і “м’які” чинники.

Класифікаційні ознаки чинників зростання ефективності діяльності ПП «Компанія Вітар» зображені на рис. 3.13.

Рис.3.13. Класифікаційні ознаки чинників ефективності управління формування прибутку підприємства

Класифікація внутрішніх резервів підвищення ефективності діяльності та прибутковості ПП «Компанія Вітар» є:

. За факторами та умовами інтенсифікації і підвищення ефективності господарської діяльності.

.1. Науково-технічний рівень здійснення підприємницької діяльності: підвищення прогресивності і якості продукції та техніки, що застосовується; рівень механізації й автоматизації виробництва; технічна та енергетична озброєність праці; прискорення впровадження нової техніки та заходів науково-технічного розвитку.

.2. Структура та організація виробництва і праці: · підвищення рівня концентрації, спеціалізації, кооперування; · зменшення часу виробничого циклу; · забезпечення ритмічності та інших принципів наукової організації виробництва; · скорочення і повна ліквідація виробничого браку; · забезпечення принципів наукової організації праці; · підвищення кваліфікації робочої сили та її відповідності технічному рівню виробництва.

.3. Підвищення рівня управління і методів господарювання: · удосконалення виробничої структури фірми та структури органів управління; · підвищення рівня планової та обліково-контрольної роботи; · впровадження і розвиток господарського обліку в усіх підрозділах (виробничих та управлінських); · покращання соціальних умов праці і життя трудового колективу; · раціональне використання природних ресурсів; · удосконалення зовнішньоекономічних зв’язків фірми.

Перейти на сторінку: 11 12 13 14 15 16 17 18

Читайте більше

Управління фінансами
Необхідність переходу в Україні до інформаційного суспільства ставить перед урядом завдання формування єдиного інформаційного простору (ЄІП) в державному управлінні. Для цього необхідно враховувати особливості функціонування всіх гілок влади державного управління, законодавчих процесів, ...

Засади та механізм функціонування системи державного фінансового моніторингу
державний фінансовий моніторинг законодавство Україна - ще молода держава, капіталістичні відносини, в яких розвивалися країни іншого світу є новими для сприйняття більшості населення. Тому, ще не позбавившись негативних явищ соціалістичного суспільного ладу, наше суспільство, разом із ...