Меню сайта

Місце та значення прибутку в ринковій економіці

Прибуток у ринковій економіці використовується як найважливіший інструмент державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання насамперед через механізм оподатковування. Розрахунок оподатковуваного об'єкта тісно зв'язаний з порядком прибутку. Багато промислових підприємства й об'єднання мають своїх основних постачальників. Їхній прибуток має пряме відношення до поняття собівартості.

Собівартість складається з витрат, зв'язаних з використанням у процесі виробництва продукції природних, трудових і матеріальних ресурсів, основних фондів, а також інших витрат на її випуск і реалізацію. Останнім часом склад витрат, що включаються в собівартість має тенденцію до зростання. Це у певній мері зменшує розмір одержуваного прибутку, знижує доходи бюджету. Проблема розподілу витрат на ті, що включаються в собівартість і ті, що відносяться на фінансові результати чи інші джерела, розглядалася уже багатьма економістами.

Зі складу собівартості варто виключити податок на користувачів автомобільних доріг, що по своєму економічному змісту близький до платежів на природні ресурси. Збільшення собівартості і, отже, ціни продукції за рахунок включення в неї податків викликає додаткову потребу підприємств - споживачів в оборотних коштах. У цілому включення податків у собівартість приводить до відволікання оборотних коштів споживачів від використання їх на цілі виробництва. Це також створює в підприємств додаткову потребу в оборотних коштах, що вони змушені покривати за рахунок кредитів банку під високі відсотки, що негативно позначається на фінансовому стані підприємств.

До складу собівартості включаються підвищені витрати на виробництво нових видів продукції в період їхнього освоєння, а також витрати по підготовці й освоєнню випуску виробів, не призначених для масового випуску. Всі інші витрати, зв'язані з підготовкою й освоєнням нових видів продукції і технологічних процесів, відшкодовуються з чистого прибутку. У результаті в підприємств з'являються можливості для включення вищезгаданих витрат, що відносяться за рахунок прибутку, до складу собівартості продукції. Розмір же одержуваного прибутку і відповідно платежів у бюджет знизиться.

З метою рівномірного включення майбутніх витрат у витрати виробництва і обігу звітного року підприємство може створювати резерви: на майбутню оплату відпусток працівникам; на виплату щорічної винагороди за вислугу років; витрат на ремонт основних коштів; виробничих витрат по підготовчих роботах у сезонних галузях промисловості.

Витрати, що утворять собівартість продукції (робіт, послуг), групуються по економічних елементах, одним з яких є витрати на оплату праці. До складу останніх входять премії за виробничі результати й оплата простоїв не з вини працівника.

Працівники підприємства повинні бути зацікавлені в збільшенні прибутку підприємства. Якщо премії є частиною собівартості продукції, знижується їхній зацікавленість у її рості.

Таким чином, доцільно ряд витрат оплачувати з прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства. Виключення їх із собівартості продукції буде сприяти росту кінцевих результатів діяльності підприємств, зниженню цін, збільшенню доходів бюджету, ефективному використанню наявних ресурсів, підвищенню зацікавленості в одержанні прибутку.

Формування прибутку в умовах ринку має першорядне значення для визначення оподатковуваних сум доходів.

Основну ціль діяльності будь-якого виробника (фірми, ділового підприємства) складає максимізація прибутку. Можливості її одержання обмежені, по-перше, витратами виробництва і, по-друге, попитом на зроблену продукцію.

Виробники, однак, можуть зіштовхуватися з особливими ситуаціями, що висувають на перший план рішення проблем, не укладаються в русло максимізації прибутку, чи навіть зухвалих протиріччя з цією метою: наприклад, різке зниження цін для виходу на нові ринки чи проведення дорогих рекламних компаній для залучення споживачів, здійснення заходів екологічного порядку і т.п. Але всі подібні кроки носять усе-таки тактичний характер і в кінцевому рахунку підпорядковані рішенню головної стратегічний задачі - одержання можливо більшого прибутку.

Головним обмежником прибутку є витрати виробництва. Доїхнього визначення і виміру існують різні підходи, у яких можна виділити погляд економіста, орієнтований на перспективу фірми, і позицію бухгалтера, яких насамперед цікавить фінансові звіти і баланси підприємства.

Перейти на сторінку: 1 2 3

Читайте більше

Основні напрямки реалізації видатків державного бюджету України
Бюджет та бюджетна система загалом відноситься до тієї сфери суспільного життя, що безпосередньо стосується інтересів всіх і кожного. В бюджеті будь-якої країни відбиваються важливі економічні, соціальні, політичні проблеми життя суспільства і людини. Актуальність обраної для дослід ...

Значення харчової промисловостi у соцiальному та економiчному розвитку України
На сучасному етапі розвитку склалося важке економічне становище для всього народного господарства України і особливо для харчової промисловості, так як ця галузь дуже залежить від інших галузей – машинобудівної, хімічної, нафтопереробної, і особливо платоспроможності населення. Харчо ...