Меню сайта

Проблеми боргової політики України

особливістю державного боргу України є значне переважання у його структурі зовнішньої складової;

у результаті закінчення пільгових періодів за раніше отриманими кредитами, обсяги платежів за державним боргом зросли в абсолютній величині;

на позичковому ринку простежується тенденція до збільшення строковості державних цінних паперів;

середньозважена дохідність ОВДП характеризується спадною динамікою, що у підсумку сприяє зменшенню вартості державних запозичень;

спостерігається тенденція до збільшення обсягів фінансування програм розвитку, про що свідчить зростання частки гарантованого боргу внаслідок залучення кредитних ресурсів для будівництва та реконструкції автомобільних доріг, проте фінансування програм розвитку в реальному секторі економіки необхідно збільшувати.

Формування боргової стратегії України неможливе без визначення впливу боргу на макроекономічну і фінансову стабільність національної економіки, оптимізацію платіжного балансу, забезпеченість фінансування бюджетними ресурсами найважливіших функцій життєдіяльності держави тощо. Зробимо спробу оцінити вплив державного боргу на деякі основні макроекономічні показники в Україні, бо розробка боргової стратегії та макроекономічної стратегії країни в цілому, вимагає визначення та обґрунтування як позитивних, так і негативних наслідків державних запозичень.

Протягом всіх років реалізації боргової політики в Україні керувались метою забезпечення неемісійного фінансування державного бюджету та втримання стабільного курсу гривні при використанні державних запозичень. Наслідки для реального сектору економіки та бюджетів наступних років практично не враховувались. У результаті проведення українським урядом політики, зорієнтованої на не інфляційні механізми погашення дефіциту бюджету, загальна сума державного боргу постійно зростала за не ефективного управління та недосконалій борговій політиці, спричиняючи низку негативних явищ в економіці. Численні невдачі у реалізації проектів розвитку за рахунок запозичених ресурсів приводять до висновку, що вони мають системний характер й пов’язані із недоліками політики державного інвестування в Україні. Слід пам‘ятати, що борги держави економічно виправдані лише у тому випадку, якщо здійснювані за їх рахунок видатки сприяють збільшенню майбутніх доходів або приводять до скорочення майбутніх бюджетних видатків, тобто мають такий позитивний рівень прибутковості, що дає змогу державі в подальшому погасити основну суму боргу й сплатити відсотки за ним. До таких видатків належать інвестиції, і тому приріст державного боргу не повинен перевищувати суми державних інвестицій.

Довгий час за інституційними і вартісними критеріями оцінки боргового навантаження політика державних запозичень України вважалася недостатньо ефективною. Зовнішні надходження домінували, незважаючи на неповне використання потенціалу внутрішнього ринку. Негативної оцінки також заслуговує ефективність використання коштів запозичень, які останнім часом направлялись лише для рефінансування та покриття дефіциту бюджету, частка цільових інвестиційних запозичень є низькою. Зважати також слід і на існуючі проблеми неповернення підприємствами кредитів, що Були отримані під державні гарантії і, як наслідок, стали причиною додаткового навантаження державного бюджету.

Як відомо, перевищення певного гранично допустимого обсягу державного боргу може спричинити проблеми щодо спроможності країни виконувати свої платіжні зобов’язання. Вивчення вітчизняними вченими питання оцінки боргового навантаження економіки України знайшло своє вираження у тлумаченні поняття «боргова безпека».

У широкому розумінні боргова безпека держави характеризується певним рівнем внутрішньої і зовнішньої державної заборгованості з урахуванням вартості обслуговування та ефективності використання внутрішніх і зовнішніх запозичень й оптимального співвідношення між ними, достатнього для задоволення нагальних соціально-економічних потреб, що не загрожує втраті суверенітету та руйнуванню вітчизняної фінансової системи. У вузькому розумінні боргову безпеку держави можна визначити як рівень оптимальності структури боргу та запозичень з урахуванням сумарної величини державного боргу та вартості його обслуговування.

Проблема підвищення ефективності управління державним боргом і пошук шляхів її вирішення є одними з найбільш актуальних питань сьогодення в Україні. Незважаючи на відсутність досконалих критеріїв оцінки управління боргом, недоліком системи управління боргом в Україні є розподіл повноважень між декількома державними інституціями щодо формування зовнішнього боргу країни, що викликає слабку координацію дій з управління боргом. Так, заборгованість перед МВФ перебуває під контролем НБУ, кредити Світового банку - Міністерства фінансів, міждержавні кредитні лінії - Укрексімбанку. Крім того, різні відомства застосовують різні методики обліку, що відповідно спричиняє статистичні розбіжності за основними показниками заборгованості.[22]

Перейти на сторінку: 1 2 

Читайте більше

Іпотечний кредит
Розвиток ринкових відносин в Україні створив передумови для формування та розвитку іпотечного ринку. Важливість його для вітчизняної економіки визначається тим, що він досить активно формує інвестиційні процеси, створює умови для цілеспрямованого та комплексного розвитку окремих галузей ...

Діяльність Пенсійного фонду України
Виробнича практика студента забезпечує освоєння кваліфікації в відповідності з вимогами навчального плану, сприяє закріпленню й поглибленню знань, привчає до праці в сфері виробництва в умовах трудового колективу. Виробнича практика дозволяє сформувати уяву про зміст й особливості своєї ...