Проблеми та шляхи розвитку бюджетної системи України

Державний бюджет України має досить тривалу історію становлення і розвитку. Вона бере свій початок у XVI ст., коли запорозьке козацтво набуло самостійної державності, до 1995р., коли Верховна Рада України прийняла редакцію Закону “Про бюджетну систему України”, де наведено визначення бюджетної системи України, її складових частин, детально регламентовано бюджетний процес, здійснено розмежування доходів і витрат між ланками бюджетної системи України. Згідно ст.2 п.5 Бюджетного кодексу - бюджетна система України - сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права.

Бюджетна система складається з державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів. Бюджетами місцевого самоврядування визнаються бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань, місцевими бюджетами визнаються бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування. Сукупність усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи України, є зведеним бюджетом України.

На цей час бюджетна система України потребує значних реформ. В даній курсовій роботі розглянуті наступні проблеми:

. Визначення бюджетних відносин між центральними та регіональними рівнями влади на основі розмежування відповідальності за вирішення економічних і соціальних проблем країни та окремих адміністративно-територіальних утворень.

Щодо вирішення цієї проблеми існують різні підходи:

· зберегти бюджетну систему і бюджетний устрій до виходу з економічної кризи, щоб мобілізувати використання фінансів у державі з метою подолання кризових явищ за рахунок розвитку приорітетних напрямків виробництва;

· надати право місцевим органам влади і управління розпоряджатися коштами, що надходять від комунальної власності підприємств через податки, регулюючи бюджети за рахунок загальнодержавних податків та доходів;

· надати самостійність місцевим бюджетам, консолідувавши у бюджеті України всі бюджети, що становлять бюджетну систему.

2.Проблема надходження коштів до бюджету. Звичайно, одним із важелів досягнення цього має бути ефективна податкова система. За даними Міністерства фінансів України «до загального фонду державного бюджету у 2008 році надійшло 185853,0 млн. грн., що на 47,4% (59751,9 млн. грн.) більше ніж у 2007 році. Незважаючи на невиконання у листопаді-грудні 2008 року планових показників надходжень до загального фонду державного бюджету, в цілому за 2008 рік рівень виконання дохідної частини становив 102,8% (перевиконання становить 5069,8 млн. гривень).

Перевиконання плану загального фонду державного бюджету за 2008 рік було забезпечено перевиконанням планових показників з податку на прибуток підприємств (на 13,1%, або на 5334,3 млн. грн.), надходжень від перевищення валових доходів над видатками Національного банку України (на 72,4%, або на 3500,0 млн. грн.), ввізного мита (на 10,5%, або на 758,1 млн. грн.), плати за оренду цілісних майнових комплексів та іншого державного майна (на 24,3%, або на 133,7 млн. грн.), надходжень коштів від продажу землі (на 57,6%, або на 101,4 млн. грн.), надходжень доходів від операцій з кредитування та надання гарантій у сумі 363,7 млн. грн., що більш як у чотири рази перевищило річний плановий показник». Це показує, що податкова система не забезпечує належне виконання таких податкових надходжень, як податок на додану вартість, податок на прибуток підприємств та інші.

3.Можливість утримувати соціальну сферу, забезпечувати соціальний захист населення залежить від стану надходжень до бюджету (Додаток Н). Відсутність належного законодавчого регулювання бюджетних правовідносин та механізму відповідальності за порушення бюджетного законодавства викликає цілий ряд негативних соціально-економічних наслідків.

Серед найнегативніших вплив мають:

· постійне недовнесення протягом останніх років належних державному бюджету платежів і у зв¢язку з цим недофінансування або затримка у фінансуванні окремих видів видатків;

· послаблення контролю за цільовим і ефективним використанням бюджетних коштів;

· неповне відображення в бюджеті доходів, які одержують бюджети бюджети установи, органи виконавчої влади від використання власності й здійснення позабюджетної діяльності, що створює систему неконтрольованості у використанні державних коштів і майна.

Наша країна має потребу в сильному державному бюджеті, оскільки він повинен істотно впливати на економічний розвиток усіх регіонів, мати реальні інвестиційні зв¢язки із народним господарством, забезпечувати регіональну стратегію економічного розвитку країни.

.Однією з проблем у бюджетній сфері залишається питання державних видатків. Ще недостатньо зроблено змін щодо змісту, спрямування бюджетних видатків, методології їх планування і фінансування (Додаток Н).

Читайте більше

Фондовий ринок Казахстану
Фондовий ринок займає особливе місце в загальній системі ринкової економіки кожної країни. Фондовий ринок - це загальна назва цілої системи ринків фінансових ресурсів. На сучасному етапі фондовий ринок займає важливе місце в системі економічних відносин як в середині країни так і поза нею ...

Фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності
Фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності використовується для провадження у цій сфері фінансової політики держави та суб’єктів господарювання . Він являє собою сукупність способів організації фінансових відносин , що застосовуються в цілях досягенння благоприємних умов розви ...