Меню сайта

Загальна характеристика діяльності кредитних спілок України та КС „Фаворит-Миколаїв”

Понад 10 років триває в Україні відродження кредитних спілок. Після підписання Президентом Указу № 377/93 від 20 вересня 1993 р., яким було затверджено „Тимчасове Положення про кредитні спілки в України”, розпочалося відродження цих специфічних організацій, покликаних вирішувати завдання фінансової самодопомоги населення.

Справа ця для України не нова. Тобто чи не найдавнішу згадку, що свідчить про зародження кредитного руху в Україні, датують 1862 роком. Саме тоді місцеві ремісники в Одесі уклали статут ощадно-позичкового товариства. На жаль, жодних інших відомостей про це об’єднання історія не зберегла [9].

Одна з перших кредитних спілок виникла 1969 року в містечку Гадячі, що на Полтавщині. А однією з найкращих у ХІХ ст. була Сокиринська кредитна спілка, заснована 1871 року. Відомий землевласник-реформатор Григорій Галаган сам розробив статут Товариства і вклав до його каси власні 3 000 рублів. Вже 1973 року в Товаристві було видано 9 810 рублів на позику його 108 членам. А 1892 року Державний банк без вагань дав Галаганові ще один кредит на розвиток товариства - 60 тисяч рублів.

Немалі кошти з прибутків сокиринського об’єднання пішли на утримання місцевого шпиталю, придбання протипожежного знаряддя для міста, на організацію навчання ремісничої справи в школах.

Починаючи з 1905 року в Україні щороку поставали 200 - 300 кредитних кооперативів. А 1914 року працювали 2 181 кредитних і 911 ощадно - позичкових товариств, які об’єднували 1 млн. 754 тис членів. Так само стрімко кредитний рух розвивався і на західноукраїнських землях. Перед початком Другої світової війни тут діяли загалом 3 тис. 456 кооперативів, які налічували понад 700 тисяч осіб - учасників. Частка кредитних спілок у кооперативному руху сягала 20%. З поміж зразкових кредитних товариств можна виділити товариства в селі Дзенгелівці (Уманщина), в Терешарах (Херсонщина), кредитний банк „Дністер” у Львові, кредитний кооператив „Поміч” у Теребовлі.

Після встановлення радянської влади практично всі кредитні товариства було ліквідовано: 1920 року вони влилися в реорганізовану споживчу кооперацію, яка фактично повністю підпорядковувалася державі.

За часів НЕПу кредитну кооперацію вдалося ненадовго відновити: кількість кредитних спілок збільшилося в півтора рази. Щоправда, в цей період кредитні кооперативи працювали дуже неефективно, насамперед через постійне втручання держави в їхню діяльність. Починаючи з кінця 1920-х років радянська держава поступово обмежувала сферу діяльності кредитних кооперативів, а 1930 року перебрала на себе всі кредитні функції і в такий спосіб повністю ліквідувала цей вид кооперації.

Завдяки іншим історичним обставинам кредитна кооперація в Західній Україні існувала на десятиліття довше.

Незважаючи на те, що кредитна кооперація офіційно була ліквідована за радянських часів, ідея взаємодопомоги не зникла. Вона знайшла свій прояв у вигляді примітивних форм - „чорних кас” та „кас взаємодопомоги”. Ці організації не були кредитними кооперативами у повному розумінні цього слова, але мали певні ознаки кооперативних форм самодопомоги. Це були деформовані неринковою системою форм кредитної кооперації.

„Чорні каси” могли утворюватись у будь - яких сформованих групах людей, які певним чином були тісно пов’язані між собою (бригади, відділи, трудові колективи невеликих підприємств, установ та організацій). Такі неформальні каси виникали тоді, коли члени цього колективу приймали рішення утворити колективний фонд грошових коштів, з якого вони, у випадку крайньої необхідності, могли б брати короткострокові позички невеликого розміру. Такі каси формувалися спонтанно, офіційно ніде не реєструвались, не мали написаного статуту та юридичного статуту. Ці об’єднання фактично були нелегальними. Каси взаємодопомоги - це більш розвинуті форми фінансової взаємодопомоги громадян. То були громадські кредитні установи, які об’єднували на добровільних засадах громадян для надання взаємної товариської матеріальної допомоги. Вони створювалися при профспілкових організаціях для робітників і службовців - членів профспілки, в колгоспах - для колгоспників, у відділах соціального забезпечення місцевих Рад народних депутатів - для пенсіонерів.

Перейти на сторінку: 1 2 3 4 5 6

Читайте більше

Діагностика фінансово-економічного потенціалу підприємства
У нестабільному зовнішньому середовищі підприємства повинні спрямовувати свої зусилля на утримання конкурентної позиції на ринку. За таких умов вони змушені постійно шукати нові, більш ефективні методи господарювання, відшукувати наявні резерви розвитку, знаходити нові ринки збуту власної ...

Кредитний ризик комерційного банку та шляхи його оптимізації
Поняття банку органічно пов’язане з поняттям ризику, через те, що банки виконують функцію перерозподілу ризиків фінансового ринку. Найскладнішим і наібільш важко прогнозованим з фінансових ризиків є кредитний. Його складність пояснюється великою кількістю факторів, що чинять вплив на йо ...