Меню сайта

Методи здійснення контролінгу

Важливе місце в бюджетуванні належить контролю. Контролінг - це спроба так охопити організаційний та економічний аспекти роботи підприємства, щоб мати можливість вчасно виявити слабкі місця підприємства, вжити заходів для уникнення кризи, яка загрожує його існуванню. На Заході контролінг використовують в практиці малого та середнього бізнесу, різних організацій (музеїв, релігійних общин, державних адміністрацій, спортивних товариств, спілок). Як сервісна функція менеджменту контролінг посів помітне місце серед сучасних економічних концепцій управління підприємством. Як засвідчує практика, завдання контролінгу визначити для підприємства напрям, який гарантуватиме існування його у перспективі. Підприємство виживе лише за умови, що воно планомірно і контрольовано досягатиме цілей не лише у сфері капіталу, а й у таких сферах, як персонал і зовнішнє оточення підприємства. Таким чином, концепція контролігну націлює керівництво на формування і досягнення довготермінових цілей, з яких випливають і формуються оперативні, які скоординовано спрямовують роботу всіх співробітників підприємства. Для виконання поставлених завдань контролінг використовує відповідний інструментарій та методи.

Бюджетний контроль здійснюється простим порівнюванням фактичних показників з плановими. Щомісяця здійснюєть виявлення та аналіз відхилень фактичних фінансових показників від поланових. Відхилення фактичних даних від бюджетних спричиняються зовнішніми та внутрішніми факторами. До зовнішніх належать: загальноекономічні, соціальні, політичні, зміни в конкуренції та умовах поставок. До внутрішніх - зміни методів управління, неефективне використання ресурсів, неякісне складання бюджету. Відхилення можуть бути як позитивними, так і негативними. За позитивних відхилень фактичний дохід є більшим від запланованого, а фактичні витрати нижчі за бюджетні. За негативних відхилень навпаки: фактичний дохід менший, а фактичні витрати - більші.

Особливому контролю підлягає рух грошових коштів. Контроль руху грошових коштів включає перевірку:

─ правильності заповнення бюджетних форм;

─ відповідності сум витрат затвердженим плановим лімітам;

─ виконання бюджетного регламенту.

Реальність бюджету визначається величиною відхилень фактичних значень від запланованих. Що ближчі фактичні й бюджетні значення показників, то вищою є реальність бюджету.

Реальність бюджету можна оцінити з таких співвідношень:

─ обсяг продажу - фактична виручка > виручці за бюджетом;

─ сума витрат - фактичні витрати < витратам за бюджетом

─ сума прибутку - фактичний прибуток > прибутку за бюджетом.

Велика різниця між бюджетними і фактичними значеннями основних показників свідчитиме про недосконале планування та неефективне використання ресурсів.

За невідповідності бюджету вимогам реальності він перестає бути інструментом управління і його необхідно скоригувати. Бюджети на рік уточнюються щоквартально. Що нестабільніші умови діяльності підрозділу підприємства, то частіше коригуються бюджети.

Завданням контролю є зменшення витрат, що досягається поліпшенням методів і технологій виробництва, підвищенням відповідальності працівників за якість товарів (послуг). Зміна всіх бюджетів відбувається, коли прогнозований обсяг продажу значною мірою відрізняється від фактичного.

Перейти на сторінку: 1 2 3

Читайте більше

Сутність поняття «фінансова стійкість підприємства», її види та завдання аналізу
Фінансова стійкість підприємства є однією з головних умов життєдіяльності, розвитку й забезпечення високого рівня конкурентоспроможності підприємства. Саме фінансова стійкість підприємства характеризує ефективність операційного, фінансового та інвестиційного розвитку, містить необхідну інформаці ...

Фінансова політика у сфері видатків бюджету України
У курсовій роботі вивчається проблематика Державного бюджету як основи фінансового регулювання економіки. Актуальність дослідження основного фінансового плану держави полягає у функціональному призначенні даного документу в державних фінансах, а також у суперечності пропонованих методів ...