Меню сайта

Планування й виконання дохідної частини Державного бюджету в механізмі бюджетного регулювання економіки

З таблиці видно, що кожного року, починаючи з 2003-го видатки перевищують доходи. Наявний дефіцит бюджету. Причинами цього явища можуть бути: низька ефективність суспільного виробництва, недосконалість податкової системи, великі управлінські видатки й видатки на оборону, криза політичної системи, низька купівельна спроможність населення [див. 11]. На мій погляд, саме ці причини є актуальними для України. У середньому за 2003 - 2007 рр. дефіцит склав 5,62 %. Явище дефіциту спостерігається у багатьох розвинених країнах, однак, якщо у розвинених країнах фінансування видатків здійснюється за рахунок зростання ВВП, зовнішніх і внутрішніх запозичень, то в Україні це здійснюється часто ще й за рахунок розпродажу національного багатства, і така тенденція кожного року посилюється.

Чому ж виникає постійне перевищення видатків над доходами? Проаналізуємо структуру видаткової частини за економічною класифікацією. Згідно нею видатки поділяються на поточні й капітальні (див. п. 1.2). За планом і фактично у 2003-2005 рр. частка поточних видатків збільшувалась (див. додаток 3, табл. 3.1), у 2006-2007 рр. спостерігається тенденція до їх зменшення. Фактичне й планове значення поточного бюджету відрізняється не значно, в середньому воно становить 86 % за 2003-2007 рр. від всіх загальних видатків. Обсяг бюджетних асигнувань у соціально-культурну сферу досить вагомий, однак він значно поступається західноєвропейським країнам, де питома вага таких виплат становить 8-10 % ВВП [див. 16, с. 96]. Серед поточних видатків в Україні левова частка йде на фінансування управлінських потреб, зокрема апаратів Президента, Уряду, Парламенту, також значними є оборонні видатки та видатки соціальної сфери. Зростання поточних видатків веде до виникнення явища „проїдання” бюджету, тобто національний дохід (та взяті державою запозичення) витрачаються переважно на поточні потреби.

Проаналізуємо структуру капітальних видатків. Їх частка значно поступається поточним. За 2003-2007 рр. вона у середньому становила 14 % за планом і 13 % за фактом. З табл. 3.2 дод. 3 спостерігається тенденція до зменшення капітальних видатків за 2003-2007 рр. Це говорить про зменшення бюджетного фінансування спрямованого на економічний розвиток, на капітальні інвестиції. На мій погляд, внаслідок зростання частки поточних видатків зростає дефіцит бюджету, який держава змушена фінансувати за рахунок зовнішніх і внутрішніх запозичень, а останнім часом зросла частка фінансування дефіциту за рахунок приватизації державного майна [див. 3, дод. 2]. Вони не створюють нових матеріальних і нематеріальних цінностей.

Отже, бюджетний дефіцит в Україні виникає внаслідок: 1) наданню переваги фінансуванню поточних потреб; 2) значної частини управлінських видатків; 3) великих затрат на фінансування оборони держави; 4) явищу „тінізації” економіки, коли приховуються реальні доходи суб’єктів господарювання; 5) неоптимальна податкова політика, внаслідок якої значно зменшується планова й реальна дохідна частина бюджету.

Порівняємо планові й фактичні показники видатків за останні роки (див. рис. 4.1, дод. 4). З рисунку 4.1 бачимо, що планове й фактичне значення видатків Держбюджету відрізняється не значно. Якщо порівнювати його з доходами, то різниця очевидна (див. рис. 2.1). Чому ж різниця між плановими й фактичними показниками видатків незначна? По-перше, як зазначалось вище видатки легше піддаються плануванню. По-друге, внаслідок запровадження програмно-цільового методу в бюджетування (з 2002 р.) процес формування видаткової частини здійснюється за програмами, що засвідчує підвищення відповідальності при плануванні й виконанні, зосереджує процес бюджетування на результаті [див. 15]. Утім не слід говорити про повний позитив у плануванні й виконанні видаткової частини, адже показники фактичних значень видатків за останні п’ять років менші за заплановані. Це говорить про: 1) недоотримання розпорядниками коштів частини бюджетних асигнувань внаслідок недонадходження бюджетних коштів через прорахунки при плануванні і значної долі „тіньової економіки”; 2) неефективне використання бюджетних коштів; 3) відсутність відокремлення планування, фінансування, моніторингу поточних видатків від видатків розвитку.

Таким чином, планування й виконання видаткової частини бюджету має важливе значення для фінансово-бюджетної сфери. Активне бюджетне регулювання темпів і пропорцій розвитку економіки способом планування й виконання видаткової частини бюджету необхідне державі з будь-якою системою господарювання. Тільки завдяки державному фінансуванню можна забезпечити структурну перебудову економіки, підвищення її ефективності.

Перейти на сторінку: 1 2 3 

Читайте більше

Значення харчової промисловостi у соцiальному та економiчному розвитку України
На сучасному етапі розвитку склалося важке економічне становище для всього народного господарства України і особливо для харчової промисловості, так як ця галузь дуже залежить від інших галузей – машинобудівної, хімічної, нафтопереробної, і особливо платоспроможності населення. Харчо ...

Податок на доходи фізичних осіб
Податки - це фінансова категорія, яка впливає на економічні явища та процеси розвитку суспільства. Вони, як знаряддя перерозподілу доходів юридичних та фізичних осіб, є обов'язковим атрибутом держави незалежно від моделі та політики її розвитку. Це дуже небезпечний інструмент у розпорядже ...