Бюджетне регулювання у країнах з розвинутою ринковою економікою: перспективи для України

Також Україні слід перебрати досвід у сфері планування бюджету та міжбюджетних відносин в США. Необхідно вдосконалити систему планування й прогнозувати доходи й видатки бюджету хоча б на декілька періодів наперед (на 3-5 років). У галузі міжбюджетних відносин необхідно зруйнувати практику дотаційності рецесивних регіонів та взяти курс на децентралізацію бюджетних відносин, коли створений в регіонах ВВП великою мірою буде залишатись на місцях, виключенням можуть бути трансферти, які будуть направлятись на зростання рівня добробуту громадян регіону. Однак це потрібно робити не одразу, а поступово змінюючи законодавчу базу для попередження „революційних” процесів в бюджетній системі України. В якості експерименту я б запропонував обрати один регіон, який поступається іншим регіонам в надходженнях до Держбюджету, та повністю звільнити його на певний період від зобов’язань перед Держбюджетом, разом з тим відмовити цьому регіону від надання міжбюджетних трансфертів. Для попередження зриву всього бюджетного процесу необхідно проводити експеримент в короткий термін та встановити в регіоні жорсткий державний контроль для попередження сепаратистських настроїв. На мою думку, даний захід покаже, наскільки насправді територія забезпечена власними фінансовими ресурсами.

Другою моделлю бюджетного регулювання є кооперативна. Модель характеризується: значною участю місцевої влади в розподілі національного доходу та макроекономічної стабілізації; дольовою участю різних рівнів влади у головних національних податках; активною політикою горизонтального бюджетного вирівнювання та затвердженням принципу територіальної справедливості.

Найбільшого розвитку модель набула у Німеччині. Конституція ФРН затверджує принцип рівноправності податкових надходжень в дохідну частину від усіх територій. Для реалізації принципу в ФРН створена складна багатоступінчата система перерозподілу податкових надходжень між бюджетами. Надходження від податку з доходів фізосіб розподіляється рівними долями між федеральним та регіональними бюджетами (по 42,5 %), а залишок (15 %) зараховується в доходи місцевих бюджетів. В ФРН ПДВ займає місце регуляторного податку. Така система пояснюється тим, що федерація слідкує за одноманітністю податків в різних землях.

Для німецької бюджетної системи характерна трьохступінчата система міжбюджетного вирівнювання: 1) здійснюється дохідне вирівнювання через надходження ПДВ у бюджети суб’єктів федерації; 2) здійснюється перерозподіл бюджетних ресурсів між бюджетами земель без втручання федерального уряду; 3) здійснюється пряме надання грантів деяким територіям. Німецька система бюджетного регулювання передбачає, що всередині кожного суб’єкта федерації існує власна методика перерозподілу ресурсів між бюджетами муніципальних утворень [див. 22 <http://www.raexpert.ru/researches/regions/fin_levelling/>].

Бюджетна система Франції багатогранна, однак вирізняється великим ступенем централізації. Державний бюджет Франції акумулює приблизно 80 % всіх доходів і видатків фінансової системи. Через бюджетну систему Франції перерозподіляється приблизно 50 % національного доходу. У Франції немає єдності бюджетної системи. Кожен бюджет формально відокремлений. У дійсності існує відома централізація: бюджети нижчих адміністративних одиниць затверджуються виконавчою владою вищого ґатунку. Утім, високий рівень централізації і залежності місцевих бюджетів від державного не заважає Франції входити у вісімку найрозвиненіших країн світу. Головною причиною такої ситуації є направленість податкової політики на споживче оподаткування.

Читайте більше

Особливості системи податкових пільг в оподаткуванні доходів фізичних осіб
Система оподаткування доходів фізичних осіб є регулятором взаємовідносин між державою та громадянами - платниками податків. В умовах соціальної диференціації населення, що об’єктивно супроводжує функціонування економіки на ринкових засадах, особливої гостроти набувають питання, пов’язані ...

Експорт та імпорт капіталу
Актуальність теми. Кожна країна володіє певними інвестиційними ресурсами, що склада­ються з її власних (національних) та іноземних інвестицій. Ці ресурси можуть використовуватися як для внутрішнього, так і для зарубіжного інвестування. напрямком руху інвестиційних ресурсів пов'язані поня ...