Споживчий кредит

У кредитному договорi передбачені вiдповiдальнiсть позичальника за використання не за цiльовим призначенням кредиту, наданого за рахунок власних ресурсiв комерцiйного банку, у виглядi стягнення з позичальника штрафу в розмiрi до 25 вiдсоткiв вiд розмiру використаного не за призначенням кредиту у встановленому чинним законодавством порядку.

Комерцiйнi банки зобов'язанi у кожному випадку неповернення кредиту та нарахованих вiдсоткiв за користування кредитом вирiшувати питання про стягнення заборгованостi у встановленому чинним законодавством порядку, а у разi неможливостi стягнення - порушувати у судi справу про банкрутство.

Основними причинами виникнення простроченої заборгованості є: дострокове стягнення виданого кредиту у зв'язку з нецільовим використанням і відсутністю у позичальників коштів і майна, на яке може бути звернене стягнення; затримка з винесенням судами рішень про примусове стягнення заборгованості; збільшення платежів за позичками; тривалі затримки заробітної плати і зниження реальних доходів громадян.

Кредитний договір складається на всю суму кредиту на строк користування позичкою в 2-х – 3-х примірниках і його підписують обидві сторони.

Кредити під заставу, з урахуванням суми процентів за користування ними та витрат на оформлення, видаються у розмірах, що обмежуються вартістю заставленого майна, яке може бути надане позичальником (іншою особою) установі банку в забезпечення. Кредит може бути наданий в сумі, яка не перевищує: 60% оціночної вартості житлових будинків та квартир; 40% оціночної вартості виробничих приміщень; 50% оціночної вартості товарів в обороті або переробці та легкових автомобілів; 30% оціночної вартості вантажних автомобілів та технологічного обладнання, яке було у використанні; 60-70% оціночної вартості нового технологічного обладнання; 90% суми коштів на депозитному вкладі в установі банку.

Для одержання кредиту позичальник подає такі основні документи:

· індивідуальну заяву;

· паспорт або документ, що його заміняє;

· довідку з місця роботи (пенсіонер – пенсійне посвідчення) та інші документи для визначення кредитоспроможності;

· документи, що підтверджують забезпечення кредиту (гарантію, поруку, договір страхування або застави майна);

· документ, що підтверджує право на пільговий безпроцентний кредит;

Крім того, щоб одержати кредит на будівництво індивідуального житлового будинку, позичальник подає:

· на будівництво, капітальний ремонт садових будиночків – довідку з Правління садівничого кооперативу про членство в ньому;

· витяг із рішення виконкому місцевої Ради народних депутатів про виділення земельної ділянки під забудову, проект будівництва з кошторисною вартістю, що завірений районним архітектором;

· для будівництва надвірних будівель – довідку місцевої адміністрації про те, що позичальник є власником житлового будинку без надвірних будівель;

· на придбання квартири в житловому кооперативі – довідку про членство в житловому кооперативі.

Кредитний договір укладається після аналіза банком кредитоспроможності позичальника.

Аналіз кредитоспроможності клієнта дозволяє виявити фактори ризику, які здатні привести до непогашення виданого банком кредиту в обумовлений строк, і оцінити ймовірність своєчасного повернення кредиту.Під аналізом кредитоспроможності позичальника розуміється оцінка банком позичальника з точки зору можливості і доцільності надання йому кредиту, визначення ймовірності повернення у відповідності з кредитним договором. аналіз кредитоспроможності клієнта дозволяє банку, своєчасно утрутившись у справи боржника, вберегти його від банкрутства, а при неможливості цього – оперативно призупинити кредитування.

Читайте більше

Діагностика фінансового стану підприємства
Моя курсова робота на тему “Діагностика фінансового стану підприємства”. Планується розглянути фінансовий стан товариства з обмеженою відповідальністю “Рако-прінт”. Обрана саме така тема тому, що взагалі всі підприємства сфери матеріального виробництва в умовах ринкової економіки здійсню ...

Аналіз формування та розміщення фінансових ресурсів кредитної спілки
Сучасний етап розвитку національної економіки України характеризується пошуком найефективніших важелів та інструментів ведення виробничо-господарської діяльності. Підвищення ролі приватної власності, розвиток фондового ринку, активізація зовнішньоекономічної діяльності потребують удоскон ...