Меню сайта

Фінансові результати діяльності підприємства, як критерій досягнення поставленої мети

Під ліквідністю підприємства розуміється його здатність розраховуватися зі своїми зобов’язаннями за рахунок наявних активів, що можуть бути використані для погашення боргів. Такі активи називаються ліквідними засобами.

Повсякденна робота підприємства по управлінню ліквідністю спрямована на самозбереження організації, умовою якого висткпає безперебійне виконання забов,язань перед постачальниками, покупцями та іншими клієнтами. З організаційної точки зору вона припускає дотримання співвідношень окремих груп і статей пасивів і активів балансу, зафіксованих у відповідних показниках. Такі показники наведені нижче.

Ліквідність підприємства, як його здатність оперативно перетворювати активи у платіжні засоби для оплати короткострокових зобов’язань виражається двома основними показниками:

- коефіцієнтом поточної ліквідності;

- коефіцієнтом термінової ліквідності.

Коефіцієнт поточної ліквідності (К п. л.) – обчислюється відношенням поточних активів і короткострокових зобов’язань:

К п. л. = К а. п. / К б. к.,

де К а. п. – поточні активи підприємства;

К б. к. – короткострокові зобов’язання.

Якщо К п. л. < 2, то ліквідність підприємства невисока і воно має певний фінансовий ризик. При надто високому К п. л. (більше 3 – 4) може виникнути сумнів у ефективності використання поточних активів.

Коефіцієнт термінової ліквідності (К т. л.) – це відношення активів високої ліквідності до короткострокових зобов’язань, тобто

К т. л. = К а. л. / К б. к.,

де К а. л. – поточні активи високої ліквідності.

Не можна плутати понять “ліквідність” підприємства і “платоспроможність” підприємства.

Платоспроможність – це здатність підприємства сплачувати кошти за своїми зобов’язаннями, що вже настали і потребують негайного погашення, за рахунок наявних грошей на банківських рахунках, або у готівці. Для того, щоб підтримувати підприємство у платоспроможному стані, фінансова служба повинна дбати про те, щоб його чисто грошові активи відповідали потребам щоденних платежів. Вважається, що у підприємствах на розрахунковому рахунку має бути залишок коштів, який дорівнює різниці між кредиторською заборгованістю всіх видів і поточною дебіторською заборгованістю на користь підприємства.

Фінансова активність підприємства характеризується такими показниками, як середній період оплати дебіторської, кредиторської заборгованості та оборотність товарно-матеріальних запасів.

Середній період оплати дебіторської заборгованості покупцями продукції підприємства обчислюється за формулою:

t д = К д * Д к / П пр,

де t д – середній період оплати дебіторської заборгованості покупцями, днів;

К д – заборгованість покупців (дебіторська заборгованість);

Д к – кількість календарних днів, у періоді, за який обчислюється показник;

П пр – обсяг продаж за розрахунковий період.

За період t д платіжні вимоги підприємства до покупців перетворюються у гроші. Його скорочення економічно вигідне.

Середній період оплати кредиторської заборгованості постачальникам – визначається співвідношенням:

t к = К к * Д к / М,

де t к – середній період оплати кредиторської заборгованості постачальникам, днів;

К к – заборгованість підприємства постачальникам;

М – обсяг закуцпки сировини і матеріалів за розрахунковий період.

Скорочення t к не є сприятливим для підприємства, оскільки потребує додаткових коштів.

Оборотність товарно-матеріальних запасів обчислюється як відношення обсягу продаж до величини запасів

N об = П пр / М з,

де N об - оборотність товарно-матеріальних запасів за певний період (рік, квартал);

М з – середня величина запасів за той же період.

Можна зробити висновок, що найбільш зримо фінансовий стан підприємства визначається такими елементами чи показниками:

- прибутковість;

- рентабельність роботи підприємства;

- наявність власних фінансових ресурсіув;

- платоспроможність;

- показником прибутковості власного капіталу;

- показником валової прибутковості продажу товарів;

- коефіцієнтом фінансової незалежності;

- ліквідність;

- прибутковість власного капіталу;

- інші.

Тож, якщо підприємство досягає у цих напрямках необхідних параметрів, то

фінансовіий стан такого підприємства стає стійким.

Важливий вплив на фінансовий результат роботи підприємства має розробка

фінансового плану підприємства. Фінансовий план підприємства складається на кожний поточний рік з поквартальним відокремленням за двома розділами: перший – надходження; другий – витрати із загальним їх підсумком за кожний квартал. У першому розділі спочатку зазначаються залишки грошових коштів на початок розрахункового року. Потім до них додаються кошти, спрямовані у відповідних кварталах на збільшенні власного капіталу і реалізацію товарів на умовах тримісячного кредиту. Другий розділ може охоплювати кошти, призначені для збільшення товарних запасів у певному кварталі, щоквартальної закупівлі товарів, покриття щорічно відновлюваних постійних витрат, щоквартальну виплату відсотків за користування кредитом, придбання виробничого устаткування, платежів по банківській заборгованості у зазначеному кварталі, тощо. Причому фінансовий план будь-якого суб,єкта господарювання формується з дотриманням вимоги, відповідно до якої надходження коштів має перевищувати поквартальні витрати (платежі).

Перейти на сторінку: 1 2 3 

Читайте більше

Міжбюджетні трансферти України
Однією з важливих передумов забезпечення комплексного розвитку бюджетної системи є формування дієвого фінансового механізму регулювання міжбюджетних відносин. Історично склалося, що рівень економічного розвитку областей, міст обласного значення та районів є різним. Для економічног ...

Інвестиційна діяльність страхових компаній
Страхування є об’єктивно необхідною складовою частиною економічної системи держави . В умовах розвинутих товарно-грошових відносин , що властиві сучасному процесу суспільного виробництва , страхове покриття по визначеним ризикам , що надається страховиком страхувальнику у грошовій фор ...