Меню сайта

Сутність грошово-кредитної політики, її інструменти в Україні та зарубіжних країнах

Процентна політика як інструмент грошово-кредитного регулювання економіки полягає в установленні і періодичній зміні центральним банком процентної ставки, за якою він здійснює рефінансування комерційних банків. Офіційна процентна ставка центрального банку часто називається обліковою, або дисконтною.

Якщо НБУ проводить політику стримування або скорочення маси грошей в обігу, він підвищує процентні ставки, що зменшує попит на кредитні гроші. Скорочення попиту призводить до скорочення пропозиції. Невикористані для кредитування гроші вкладаються в інші активи (цінні папери держави, місцевих органів влади) або осідають на депозитах комерційних банків у НБУ, як наслідок - відбувається зменшення грошей в обігу.

У разі протилежної політики, спрямованої на збільшення грошей в обігу, НБУ знижує рівень процентних ставок за своїми активними операціями, що стимулює попит на позички, а отже, й кредитну діяльність комерційних банків. Вони змушені перетворювати свої вторинні резерви (кошти, вкладені в цінні папери або розміщені на депозитах у НБУ) в первинні, внаслідок цього збільшуються залишки грошей на їхніх кореспондентських рахунках у НБУ й загальна маса грошей в обігу.

Центральні банки регулюють рівень і структуру процентних ставок такими двома способами:

) через пряме встановлення ставок за кредитами центрального банку під час проведення різних видів операцій рефінансування, утому числі й шляхом встановлення облікової ставки;

) через контроль за окремими ставками кредитних установ.

Рефінансування комерційних банків - це один із поширених інструментів грошово-кредитної політики, зміст якого полягає в забезпеченні центральним банком комерційних банків додатковими резервами на кредитній основі, тобто запозиченими резервами. Ініціаторами рефінансування виступають комерційні банки. Вони звертаються до центрального банку у разі вичерпання можливостей поповнити свої резерви з інших джерел. Рефінансування в центральному банку можна розглядати як останній спосіб для комерційного банку регулювання його ліквідності. Тут центральний банк виступає у ролі кредитора останньої інстанції. Для центрального банку фінансування комерційних банків - це канал безготівкової емісії й спосіб запобігання банківський паніці.

Наступний інструмент грошово-кредитної політики - проведення операцій з цінними паперами на відкритому ринку [10]:

• операції репо (операції прямого репо, операції зворотного репо);

• операції з власними борговими зобов’язаннями (депозитні сертифікати овернайт та до 90 днів);

• операції з державними облігаціями України.

За умов, коли потрібно стабілізувати чи зменшити масу грошей в обігу, стримати зростання платоспроможного попиту, знизити інфляцію, НБУ продає цінні папери комерційним банкам. В останніх зменшуються первинні резерви (кошти на коррахунках у НБУ), а внаслідок цього скорочується загальний обсяг грошової маси. НБУ може продавати цінні папери й іншим суб'єктам (підприємствам, населенню) через систему фондового ринку. У цьому разі в комерційних банків зменшуються їхні первинні резерви, тому що скорочуються залишки грошей на рахунках їхніх клієнтів. Якщо потрібно збільшити грошову масу, НБУ купує цінні папери в комерційних банків, підприємств, населення. Внаслідок такої операції в зазначених суб'єктів збільшуються залишки грошей, у тому числі і на їхніх рахунках у банках, і відповідно зростає обсяг грошей в обігу. Таким чином, купівля НБУ цінних паперів означає емісію грошей, а продаж - вилучення їх із обігу.

Перейти на сторінку: 1 2 3 4 5 6 7 8

Читайте більше

Державний бюджет як інструмент державного регулювання економіки
Провідне місце в системі регулювання економіки держави, створення сприятливого фінансового середовища для швидкого розвитку ринкових відносин, забезпечення макроекономічної рівноваги в економіці належить бюджету. Державний бюджет представляє собою річний план державних видатків і джере ...

Фінансово-господарська діяльність ТОВ Чернівці Поліхімбуд
На сьогодні в Україні відбувається інтенсивний і досить стрімкий розвиток ринкових механізмів, що вимагає від підприємств та фірм детального дослідження впливу всіх елементів системи господарювання та їх впливу на розвиток підприємництва загалом в державі. Виявлення ключових аспекті ...