Меню сайта

Міжнародні розрахунки без помилок і затримок.

Вітчизняні комерційні банки, прилу­чаючись до міжнародного співробітниц­тва, опановують різні форми розра­хунків, прийнятих у світовій банківській практиці. Все більше уповноважених банків України (на сьогодні – близько вісімдесяти) самостійно встановлюють кореспондентські відносини з іноземни­ми. І все ж сфера зовнішньоекономічної діяльності наших банків поки що одна з найменш розвинутих. Українське законодавство, яке регулює діяльність ко­мерційних банків України щодо вико­нання операцій, пов'язаних із міжнарод­ними розрахунками, містить нормативні акти, що у ряді випадків обмежують можливості здійснення таких операцій. З іншого боку, у вітчизняній банківській практиці ще досить погано освоєні ос­новні міжнародноправові положення, які регулюють окремі форми міжнарод­них розрахунків і значною мірою визна­чають характер міжбанківських взаємо­відносин.

На жаль, через брак практичного досвіду у цій галузі як перед банками, так і їхніми клієнтами постає ряд серйоз­них проблем, що призводить до різно­го роду помилок і затримок у розрахун­ках. Ситуація ускладнюється ще й тим, що українські банки мають недостатню внутрішню інструктивнометодологічну базу. Іноземним підприємцям часто Важко визначити фінансове станови­ще, надійність та технічні можливості свого українського партнера. Але, використовуючи різноманітні форми акреди­тивів, експортери та імпортери можуть звести до мінімуму труднощі та пробле­ми, які виникають у міжнародній торгівлі, а саме:

1. Експортер має змогу, використову­ючи акредитивну форму розрахунків, звести до незначних ризики, спричинені його поганою обізнаністю з вимогами, стандартами нового освоюваного ринку збуту, політичною та економічною стабільністю в країні імпортера; незнан­ням місцевих законів щодо розрахунків в іноземній валюті, специфіки переве­зення, страхування товару, оформлення документації на його ввезення та відправку.

2. Імпортер, у свою чергу, скористав­шись акредитивною формою розра­хунків, може звести до мінімуму ризи­ки, пов'язані із закупівлею товару у не­знайомих країнах; незнанням особливо­стей валютного законодавства країниекспортера (зокрема, стосовно можли­вості ввезення товару); невпевненістю у добропорядності експортера.

Систематизувавши різноманітні ризи­ки, які виникають у експортерів та імпортерів у процесі зовнішньоеко­номічної діяльності, вважаємо, варто наголосити на тих передумовах, що впливають не вибір контрагентами тієї чи іншої форми розрахунків. Це:

1. Фінансова надійність експорте­ра/імпортера.

2. Взаємовідносини: продавецьпо­купець (агент із продажу, дочірнє підприємство, перша угода).

3. Політична та економічна стабіль­ність країниімпортера.

4. Вид товарів.

5. Особливості даної галузі.

6. Сума угоди.

Отже, саме акредитивну форму роз­рахунків можна порекомендувати у випадках, коли між експортером та імпор­тером укладаються:

а) перша угода;

б) угоди на великі суми;

в) угоди, пов'язані з кредитами на тривалі строки;

г) угоди з імпортерами із країн, які пе­ребувають у важкому економічному ста­новищі, відомих низькою культурою оп­лати та нестабільністю політикоекономічної ситуації;

д) угоди з резидентами й країн, які по­требують оформлення платежів виключ­но через акредитиви.

Читайте більше

Основні показники фінансового стану підприємства та їх розрахунок на прикладі ДП ПАТ Київхліб
Базою проведення практики є дочірнє підприємство ПАТ «Київхліб» Булочно-кондитерському комбінаті в місті Києві, на вул. Чорновола, 41, який здійснює свою економічну діяльність в галузі виробництва хліба та хлібобулочних виробів. Відповідно до Статуту основними видами діяльності є : в ...

Фінансова система України
В даній курсовій роботі наводиться коротка характеристика основних теоретичних засад фінансової системи, її складових ланок та основного механізму її функціонування. Узагальнено теоретичні засади функціонування фінансової системи. Надається аналіз проблем фінансової системи України. Розк ...