Меню сайта

Система обслуговування на основі дебетових карток .

3. Отримавши дозвіл на проведення угоди, продавець оформляє сліп (чек), переносячи на нього дані з картки. При ручній обробці використовується імпринтер, і на чек обов”язково заноситься код авторизації, так як при його відсутності чек не буде прийнятий до оплати банком-еквайєром. Держатель картки потім підписує всі екземпляри чека. При автоматичній обробці чек друкується POS-терміналом. В останньому випадку підпис не потрібен , так як його роль виконує ПІН-код.

4. Екземпляр чека, картка і товар передаються покупцеві.

5. В кінці кожного дня ( або рідше- декілька разів на тиждень ) точка обслуговування пересилає в банк-еквайєр екземпляри чеків, які є документальною основою для проведення розрахунків з точкою обслуговування (або електронні транзакції).

6. Банк-еквайєр перевіряє отримані документи і здійснює розрахунки з точкою обслуговування (проводить перерахування коштів на її розрахунковий рахунок).

7. Процесінговий центр обробляє отримані за день транзакції і формує звітні дані для проведення взаєморозрахунків між банками-учасниками платіжної системи. Загальні підсумки передаються в розрахунковий банк системи, а окремі розсилаються банкам-учасникам в якості повідомлення на проведення взаєморозрахунків.

8. Розрахунковий банк проводить взаєморозрахунки між банками-учасниками, які відкрили в нього коррахунки. Інші банки - учасники здійснюють перерахування самостійно.

9. Банки-емітенти в порядку відшкодування здійснюють зняття коштів з рахунків держателів за придбані останніми товари та послуги.

Авторизація.

Авторизація при обслуговуванні дебетових карток має ключове значення.

Підкреслимо ще раз - при обслуговуванні дебетових карток проведення авторизації є обов”язковим. Попередньо (так само, як і при обслуговуванні кредитних карток) продавець повинен здійснити візуальний контроль картки і потім перевірити співпадання підпису на картці і на чеку при ручній обробці.

При обслуговуванні картки вручну продавець здійснює голосову авторизацію : зв”язується з банком-еквайєром по телефону і передає оператору обчислювального центру банка ідентифікаційні дані держателя картки , код точки обслуговування і суму угоди. При автоматичній обробці картка розміщується в POS-терміналі , який встанавлює зв”язок з ЄВМ банка-еквайєра і здійснює передачу даних.

Обчислювальний центр банка-еквайєра здійснює ідентифікацію транзакції, при цьому визначає, чи ідентифікована вона держателем картки - клієнтом даного банка-еквайєра або клієнтом іншого банка платіжної системи. В першому випадку обробка транзакції відбувається на місці, в другому випадку здійснюється її пересилання в процесінговий центр системи, де проходить або її обробка, або подальша маршрутизація. Маршрутизація, як уже згадувалось вище, здійснюється у випадку, якщо банк-емітент сам підтримує базу даних по лімітам своїх держателів карток ( і, тим самим, бере на себе частину процесінгових функцій ).

Питання про те, де і ким обробляються транзакції, залежить від поточного рівня технічного розвитку платіжної системи. Створення обрахункової і телекомунікаційної інфраструктури потребує значних інвестувань, які окупляться не досить скоро. Тому, на перших порах основний фінансовий тягар беруть на себе засновники платіжних компаній. З цим пов”язаний і той факт, що процесінгові потужності в початковий період бувають зосереджені в єдиному центрі системи, а також те, що на процесінговий центр покладається і частина функцій еквайєра.

Тому дані по лімітам можуть зберігатися в платіжній системі різноманітним чином. В найпростішому випадку вся база даних знаходиться в процесінговому центрі, в розгалуженій системі даних можуть бути розподілені і знаходитись частково в процесінговому центрі, частково - в банках-емітентах. Банки, що не ведуть самостійних баз, за згодою з процесінговим центром можуть безпосередньо управляти лімітами держателів своїх карток в режимі віддаленого доступа до бази даних. В деяких випадках в такому ж режимі банки-еквайєри можуть здійснювати і авторизацію.

Перейти на сторінку: 1 2 3 4 5

Читайте більше

Побудова моделі вибору фінансової стратегії підприємства
В умовах перехідної економіки діяльність підприємств вимагає адаптації до специфічних умов зовнішнього середовища, забезпечення стабільності фінансового стану, загальної ринкової стійкості. В даний час економічна ситуація в Україні ускладнюється платіжною кризою, зниженням прибутковості ...

Діагностика фінансово-економічного потенціалу підприємства
У нестабільному зовнішньому середовищі підприємства повинні спрямовувати свої зусилля на утримання конкурентної позиції на ринку. За таких умов вони змушені постійно шукати нові, більш ефективні методи господарювання, відшукувати наявні резерви розвитку, знаходити нові ринки збуту власної ...