Меню сайта

Органiзацiя зовнiшнього валютного ринку

Розглянемо механізм девальвації гривні. Припустимо, що Національний банк України здійснює девальвацію гривні щодо долару США. Щоби здійснити продаж гривень, НБУ встановить зв`язок з ділером, який спеціалізується на торгівлі іноземною валютою, пропонуючи угоду з придбання доларів. На ці долари НБУ придбаває деноміновані в долари активи, що приносять прибуток у вигляді відсотків. Ці активи НБУ додає до тих декількох мільярдів доларів активів, деномінованих в іноземних валютах, які НБУ має на своєму платіжному балансі.

НБУ розплачується за придбані іноземні девізи, виражені в доларах, за допомогою телеграфного переказу в банк ділера. Таким чином, НБУ обмінює грошові зобов`язання, виражені в гривнях, на активи, деноміновані в доларах. У платіжному балансі України по зовнішньоторгових операціях такий захід буде подано як зростання резервних активів уряду України.

Тепер розглянемо ревальвацію гривні. В разі реальвації НБУ активно скуповує долари на ЗВР. Процес ревальвації асиметричний процесові девальвації з тою лише відмінністю, що при девальвації гривні НБУ може забезпечити його необмежену пропозицію, позаяк саме НБУ здійснює емісію гривень, а в разі ревальвації гривні відповідний продаж іноземної валюти має спиратися на якесь її джерело. Де ж його шукати ?

Передовсім, можна знизити рівень активів, розміщених в іноземних девізах. Якщо НБУ компенсує іррегулярний продаж відповідним закуповуванням її в інших випадках, цілком можливо створити з цією метою достатній резервний запас іноземної валюти.

Якщо резерви іноземної валюти вичерпуються, НБУ може звернутися до інших джерел. Одне з них – так званий “своп” – угода з якимось іноземним центральним емісійним банком. За своєю суттю “своп”-угода – це взаємний міждержавний короткотерміновий кредит, що передбачає закупку іноземної валюти на ринку касових операцій з наступним (деякому визначеному майбутньому) її зворотнім викупом на ринку термінових угод.

Інший спосіб відшукання потрібних коштів полягає у продажу цінних паперів, розміщених в іноземні валюти. Альтернативою цьому може служити продаж спеціальних прав запозичення (СПЗ) – особливого виду синтетичної міжнародної валюти, яку випускає Міжнародний Валютний фонд з 1970 року. СПЗ застосовується лише в операціях між національними банками держав, що входять до МВФ.

Існує спосіб відділити одне від одного заходи в межах внутрішньої грошово-кредитної політики і механізми валютної інтервенції на ЗВР. Цей метод, що має назву “стерилізація”, полягає в поєднання кожного продажу активів, деномінованих в іноземній валюті, на ЗВР з рівною за величиною закупкою на відкритому ринку цінних паперів всередині країни і, відповідно, поєднання кожної закупки на ЗВР з рівним за величиною продажем на ринку внутрішньому. Хоча стерилізація дозволяє ізолювати й виключити вплив операцій на ЗВР від грошово-кредитних заходів внутрішнього характеру, її вплив на стан обмінних валютних курсів разом з валютною інтервенцією не дуже велике – принаймні, менше, ніж то забезпечує валюна інтервенція сама по собі.

Економісти розбігаються в поглядах щодо впливу стерилізованої інтервенції на економічну систему в довгострокових часових інтервалах – чи буде збезпечено хоча б невеликий вплив подібних заходів, чи від їх здійснення не слід очікувати жодних наслідків ? В одному вони солідарні : стерилізація як економічний інструмент, що забезпечує виключення взаємовпливу операцій на ЗВР і кількості грошей, що перебувають в обігу на внутрішньому ринку, - це тонка і досить не проста справа.

Існують і інші засоби впливу на обмінний валютний курс. Уряд може запроваджувати спеціальні митні тарифи, різноманітні квоти на імпортні товари та інші протекціоністські заходи, спрямовані на обмеженгня імпорту, що зменшує пропозицію гривень по поточних рахунках зовнішньоторгових операцій і сприяє зростанню вартості гривні. Також уряд може субсидувати експорт зі своєї країни, розраховуючи в такий спосіб збільшити попит на національну грошову одиницю по поточних рахунках зовнішньоторгових операцій.

Ще одним способом впливу на обмінний валютний курс може бути запровадження валютних обмежень, тобто урядових заходів, що обмежують або жорстко регламентують права громадян обмінювати валюту своєї країни на іноземну. Метою системи валютних обмежень є скорочення зовнішнього обороту капіталу, що здатно позитивно вплинути на чистий попит руху капітальних коштів.

Валютні обмеження, які взагалі забороняють доступ громадян якоїсь країни на ЗВР без спеціального дозволу уряду, означають перехід в іншу якість – в цьому разі прийнято вважати, що валюта такої країни неконвертована. Такими заходами правлячі кола узурпують монополію участі в операціях на ЗВР. Почасти вони продають іноземну валюту за штучно заниженим курсом для фінансування бажаних для цих урядових органів проектів, тоді як для інших цілей такі операції проводяться, виходячи із штучно завищених обмінних курсів валют.

Перейти на сторінку: 1 2 3 4 5

Читайте більше

Основи роботи органів Пенсійного фонду України на прикладі його управління в Великоновосілківському районі
Найважливішою функцією держави є пенсійне забезпечення населення, яке забезпечується шляхом надання соціальних послуг населенню. Тому об’єктом дослідження є діяльність УПФУ в Великоновосілківському районі. Мета професійного тренінгу - це застосувати теоретичні знання, які були отримані ...

Фінансові результати діяльності підприємств, їх зміст і склад, порядок розрахунку, та використання
В наш час багато які економісти схильні бачити головну причину нинішньої економічної кризи в Україні у непослідовності проведення економічних реформ, частих змінах економічного курсу та складу уряду. Безумовно, така точка зору не позбавлена об'єктивності, однак на мою думку, сучасна еко ...