Більшою мірою цій думці відповідає позиція Іванова В.В. [24, 25], який розглядає фінансовий потік через опис його фінансового оточення, тобто середовище обігу фінансових ресурсів. Зокрема, фінансове оточення визначає такі параметри потоку, як обсяг, вартість, час і напрямок. Так, прихід фінансових коштів являє собою вхідний потік, а відхід - вихідний фінансовий потік. Обсяг потоку визначається еквівалентом коштів, зазначених у його документарному, електронному або якому-небудь іншому інформаційному супроводі. Вартість потоку визначається витратами на його організацію, а час характеризується доступністю для впливу.
Тарицин Д. А. трактує фінансовий потік як потік витрат і доходів компанії протягом певного проміжку часу [52].
Подібної точки зору дотримується Роуз П. С. [46] у визначенні фінансового потоку комерційного банку. На його думку, витрати й доходи кредитної організації являють собою відповідно вихідні й вхідні фінансові потоки.
Вперше здійснила теоретичний і комплексний аналіз фінансових потоків, їхнього руху й управління ними Азаренкова Г.М. На основі аналізу теоретичних та методологічних умов використання та управління фінансовими потоками, вона зробила декілька узагальнюючих висновків[1-3]:
по-перше, розкриття змісту фінансового потоку пов’язане з визначенням поняття «фінансові ресурси», а сутність фінансового потоку, перш за все, полягає у русі та зміні обсягів фінансових ресурсів окремого суб’єкта господарювання;
по-друге, фінансові потоки існують на різних рівнях економічних відносин між різними суб’єктами господарювання;
по-третє, необхідно дати окреме тлумачення терміну «потік» для визначення загального поняття «фінансовий потік»;
по-четверте, для розуміння сутності фінансового потоку необхідним є розгляд тлумачень поняття «грошовий потік».
На основі цього, вона запропонувала визначення терміну «фінансовий потік». Згідно з її твердженням, «фінансовий потік» - це цілеспрямований рух, зміна (обсягів, типів, форм та видів) фінансових ресурсів певного суб’єкта господарювання, який здійснюється спільно з відповідними його грошовими потоками (еквівалентні фінансові потоки) або ні (безеквівалентні фінансові потоки), але обов’язково з урахуванням чинника часу, який позначається на ліквідності зазначених фінансових ресурсів [1-3].
Фінансовий потік є безперервним у часі процесом, який доцільно розглядати у конкретно взятому інтервалі. Зокрема, із закінченням цього інтервалу він не зникає, а переходить з однієї категорії в іншу, змінює напрямок руху.
Поряд з терміном «фінансовий потік» зустрічаються близькі йому поняття, наприклад «грошовий потік», «потік коштів», «рух грошових коштів». Різноманітність зазначених термінів походить від англосаксонського варіанта «cash-flow», у буквальному значенні, що позначає «грошовий потік, потік касової готівки, потік коштів або фінансовий потік».
При цьому в абсолютній більшості випадків автори використовують замість слова «фінансовий» слово «грошовий». Тому що «фінансові ресурси компанії - це сукупність фондів грошових засобів компанії», можна зробити висновок про те, що «фінансові ресурси» і «грошові ресурси» компанії є поняттями тотожними або, принаймні, досить близькими [16]. Із цього випливає, що поняття «потік грошових засобів або ресурсів» близьке поняттю «потік фінансових ресурсів». Нарешті, якщо ми дорівнюємо терміни «грошовий потік» і «потік грошових засобів», можна вважати, що «грошовий потік» і «фінансовий потік» у загальному виді є тотожними поняттями.
Дохідна частина бюджету (на прикладі міста Львова)
Із визнанням України країною з ринковою економікою суттєво зростає
необхідність інтегрування фінансових інститутів місцевого самоврядування у
світогосподарський комплекс міжнародного економічного співробітництва і з цією
метою прийняття низки рішень, що передбачають реформування бюджетної ...
Управління грошовими потоками на підприємствах АПК (на прикладі сільськогосподарських підприємств ДПДГ Черкаське і СТОВ Перемога)
Актуальність
теми
визначається гострою необхідністю оптимізації грошових потоків
сільськогосподарських підприємств у сучасних умовах. Значна частина
кардинальних заходів, здійснених Урядом, мала не так економічний, як політичний
характер, що не завжди себе виправдовувало. Непослідовніст ...