Моделі й прийоми цільового регулювання фінансових потоків

ПЗВ - зміна суми відстрочених податкових зобов'язань, які відображаються у балансі в рядку 460 (збільшення додається, зменшення віднімається);

ПЗПП - зміна поточного зобов'язання з податків на прибуток згідно з примітками до балансу (зменшення додається, збільшення віднімається).

Таким чином, чистий грошовий потік від операційної діяльності (ЧГПОД) становить:

ЧГПОД = ГНОД-ГВП-ГВІ-CВ-ПДВС-ППС, (1.9)

де ГНОД- загальний обсяг грошових надходжень від операційної діяльності;

ГВІ - грошові виплати за іншими операційними витратами

Якщо мають місце надзвичайні події, то слід врахувати рух коштів у результаті від надзвичайних подій.

Як вже зазначалося, ціль управління фінансовими ресурсами полягає в тому, щоб інвестувати надлишок грошових доходів для одержання прибутку, але одночасно мати їхню необхідну величину для виконання зобов’язань по платежах й одночасному страхуванні на випадок непередбачених ситуацій. Чим більш передбачувані фінансові потоки фірми, тим менше потреба у страхуванні. Управління фінансовими потоками починається з моменту виписки покупцем (дебітором) чека на оплату продукції й закінчується виплатами кредиторам, персоналу, бюджетам й ін. особам.

Для реалізації функції страхування поточного виробничого процесу більшою мірою підходять ліквідні цінні папери. Ліквідні цінні папери приносять фірмі деякий рівень доходу. Сукупність грошових коштів і ліквідних цінних паперів називають готівкою або ліквідними активами. Коли надходження коштів і грошових платежів погоджені на визначену перспективу, фірма може мати відносно невеликі запаси грошових коштів. Але якщо ризик неузгодженостей значний, то необхідні інвестиції в короткострокові ліквідні цінні папери. Звичайно, потрібний обсяг готівки зростає, якщо частина угод оплачується готівкою, і знижується, якщо фірма може швидко одержати кредит на бажаних умовах. Чим вище процентна ставка, тим більше зацікавленість фірми в зниженні готівки.

Мінімальна кількість готівки, яку фірма повинна мати на розрахунковому рахунку й у касі, визначається двома процесами.

Перший - проміжок часу між оплатою рахунку покупцем й інкасуванням коштів. Цей час складається із трьох частин:

час переводу платежів від покупців (дебіторська заборгованість тут не розглядається, покупець оплатив рахунок, але на його пересилання фірмі потрібен певний час, що залежить від форми безготівкових розрахунків й ефективності роботи банків);

час, протягом якого платежі залишаються не інкасованими банками;

час руху грошових коштів до банок, що виконують виплати.

Фірми можуть використати багато методів скорочення періоду інкасації, а отже, і необхідних запасів коштів (електронні переводи, система сейфів й ін.). Але цей період завжди буде мати місце, завжди будуть трансакційні витрати.

Другий - вимоги комерційних банків про утворення компенсаційних (резервних) залишків. Ці залишки визначаються вартістю послуг банку, що веде рахунки й надають кредити. (Наприклад, банк може обслуговувати фірму безкоштовно, якщо незнижуваний залишок на рахунку не менш 10 млн. грн. В іншому випадку фірма оплачує кожну операцію банку).

Логіка аналізу досить очевидна - необхідно виділити по можливості всі операції, що зачіпають рух коштів. Це можна зробити різними способами, зокрема шляхом аналізу всіх оборотів по рахунках коштів. Однак у світовій обліково-аналітичній практиці застосовують, як правило, один із двох методів, відомих як прямий і непрямий методи. Різниця між ними полягає в різній послідовності процедур визначення величини потоку коштів у результаті поточної діяльності:

Читайте більше

Світові фінансові кризи та їх вплив на фінансову безпеку держави
Досвід сьогоднішньої світової кризи підтверджує той факт, що жодна країна не застрахована від кризи, адже постраждали навіть ті країни, фінансові моделі яких вважалися еталоном досконалості. Світова фінансова та економічна криза зумовила виникнення цілого кола проблем та, послабленням фі ...

Вексельний обіг і перспективи його розвитку в Українi
Жоден з інструментів сучасного фінансового ринку, крім, природно, самих грошей, у всіх численних проявах їх економічних функцій, не може зрівнятися за своєю історією і значенням з векселем. Власне, розвиток вексельного обігу певною мірою обумовив перетворення всіх грошових розрахунків у ...