Меню сайта

Економічна сутність Податкової системи України

Непрямими є податки, що встановлюються на товари і послуги й оплачуються покупцем у їх цінах або тарифах, а в бюджет сплачуються продавцями товарів і надавачами послуг. У цьому разі покупець сплачує ці податки продавцю в цінах на товари і послуги, які у нього купує, а продавець згодом перераховує їх державі. У цьому разі зв'язок між платником податку (споживачем товару) і державою опосередкований через об'єкт оподаткування. До непрямих податків належать ПДВ, акцизний збір, митні збори. Розмір цих податків при постійних ставках (тарифах) залежить від кількості й вартості товарів (послуг), що купуються.

За економічним змістом об'єкта оподаткування розрізняють податки на дохід, споживання і майно.

Податки на дохід стягуються за встановленими ставками з доходів фізичних і юридичних осіб. До них належать податок на прибуток і прибутковий податок з доходів громадян.

Податки на споживання стягуються з покупців у цінах на товари і послуги, які купуються. До цих податків належать ПДВ, акцизний і митні збори.

Податок на майно встановлюється на конкретне майно юридичних і фізичних осіб, наприклад, на транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми.

Залежно від рівня державних структур, які встановлюють податки, вони поділяються на загальнодержавні та місцеві.

Загальнодержавні податки встановлюються Верховною Радою України і стягуються на всій території країни. До них належать:

1. податок на прибуток підприємств;

. податок на доходи фізичних осіб;

. податок на додану вартість;

. акцизний податок;

. збір за першу реєстрацію транспортного засобу;

. екологічний податок;

. рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України;

. рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні;

. плата за користування надрами;

. плата за землю;

. збір за користування радіочастотним ресурсом України;

. збір за спеціальне використання води;

. збір за спеціальне використання лісових ресурсів;

. фіксований сільськогосподарський податок;

. збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

. мито;

. збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками;

. збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

Місцеві податки встановлюються місцевими органами влади і є обов'язковими для сплати на певній території. До місцевих податків належать:

1. податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

. єдиний податок;

. збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;

. збір за місця для паркування транспортних засобів;

. туристичний збір.

Залежно від напрямку використання податки поділяються на загальні та цільові (спеціальні).

Загальними є податки, які не мають цільового призначення і використовуються державою на загальнодержавні заходи (утримання органів управління, оборону країни та ін.). До них належать податок на прибуток, ПДВ, прибутковий податок з доходів громадян, акцизний збір та ін.

Цільові (спеціальні) податки встановлюються для фінансування спеціальних заходів. Так, податок на землю використовується для фінансування витрат, пов'язаних з раціональним використанням та охороною земель, підвищенням їх родючості, введенням державного земельного кадастру, землевпорядкуванням та ін.

Кожний вид податку повинен мати відповідне джерело його сплати.

Джерелами сплати податків і податкових платежів є доходи їх платника, з яких сплачуються відповідні податки і платежі, тобто це те, з чого сплачуються податки. Джерело може бути безпосередньо пов'язане з об'єктом оподаткування (наприклад, коли оподатковується безпосередньо дохід - прибуток, то об'єкт оподаткування і джерело збігаються), а може і не стосуватися об'єкта оподаткування (наприклад, податок на транспортні засоби нараховується з об'єму циліндрів двигуна автомобіля, а сплачується з доходу). Формування джерел сплати податків пов'язане з виробництвом і розподілом національного доходу. При розподілі виробленого національного доходу формується фонд оплати праці працівників і чистий дохід підприємства, які є джерелом сплати податків. Розрізняють чотири види доходів: ренту, процент, заробітну плату та підприємницький дохід.

Перейти на сторінку: 1 2 3

Читайте більше

Удосконалення системи оплати праці персоналу підприємства
Основне значення системи оплати праці − полягає в тому, щоб стимулювати виробничу поведінку співробітників компанії, направивши їх на досягнення стратегічних завдань, що стоять перед нею, іншими словами, з'єднати матеріальні інтереси працівників із стратегічними ...

Франчайзинг як ефективна система бізнесу
рaнчaйзинг бізнес договір Нaжaль нe вci мoжуть бути вдaлими пiдприємцями. Для цьoгo нeoбхiднo йти нa ризик, пocтiйнo шукaти нoвaтoрcькi iдeї, a тaкoж нeвeликa дoля aвaнтюризму. Бaгaтo хтo з людeй oбeрeжнi i нe йдуть нa ризик, a вiддaють пeрeвaгу фoрмi пiдприємницькoї дiяльнocтi, щo нaд ...