Меню сайта

Відповідальність за невиконання чи недотримання банками вимог законодавства щодо здійснення фінансового моніторингу

За невиконання вимог законодавства щодо здійснення фінансового моніторингу на банківські установи Національним банком України накладаються штрафи та застосовуються заходи впливу. Питання щодо накладання штрафів регламентує Постанова Правління Національного банку України № 108 «Про накладання Національним банком України штрафів за порушення банками вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 17 березня 2004 р.

Відповідно до зазначеної постанови Національний банк адекватно вчиненому правопорушенню може накласти на банк штраф у розмірі до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Штраф за порушення в діяльності філії банку накладається безпосередньо на банк - юридичну особу.

Національний банк накладає штраф на банк на підставі результатів планових та позапланових перевірок діяльності банків або їх філій.

Згідно Постанові, Національний банк адекватно вчиненому правопорушенню може накласти на банк штраф у розмірі до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

.

Штраф за порушення в діяльності філії банку накладається безпосередньо на банк - юридичну особу.

Національний банк накладає штраф на банк на підставі результатів планових та позапланових перевірок діяльності банків або їх філій.

Якщо матеріали перевірки містять також факти порушення банком банківського законодавства та/або нормативно-правових актів Національного банку, то рішення про накладення штрафу на банк за порушення вимог Закону приймається одночасно із застосуванням заходів впливу за порушення банківського законодавства та/або нормативно-правових актів Національного банку.

Рішення про накладення штрафу на банк адекватно вчиненому правопорушенню приймає Комісія Національного банку з питань нагляду та регулювання діяльності банків або відповідна комісія Національного банку при територіальному управлінні.

У разі розгляду Комісією Національного банку (Комісією Національного банку при територіальному управлінні) питання щодо накладення на конкретний банк штрафу для надання пояснень може бути запрошено голову правління (ради директорів) або голову спостережної ради банку. Запрошення надсилається в письмовій формі (або електронною поштою) не пізніше ніж за три дні до дати проведення зустрічі. Результати зустрічі оформляються протоколом, до якого додаються письмові пояснення запрошеної особи за її підписом.

Якщо банк протягом трьох робочих днів з дня отримання рішення Комісії Національного банку (Комісії Національного банку при територіальному управлінні) про накладення штрафу не сплатить штраф, то Національний банк (відповідне територіальне управління Національного банку) звертається до суду з позовною заявою про стягнення з банку-порушника відповідної суми штрафу.

У разі неодноразового порушення банком вимог Закону Національний банк (відповідне територіальне управління Національного банку) звертається до суду з позовною заявою про обмеження, тимчасове припинення дії або позбавлення ліцензії (дозволу) на здійснення банком-порушником банківської діяльності чи проведення окремих операцій. [1,138]

Але до цієї, останньої міри Національним Банком передбачено 13 інших, більш м'яких заходів впливу, від письмового застереження банку аж до призначення тимчасової адміністрації. [7]

Але це все загальні заходи впливу, щодо ж штрафів за порушення банками вимог банківського законодавства, нормативно-правових актів НБУ саме із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинних шляхом, на банки за кожне порушення накладається штраф у розмірі 0,01 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду (тобто для банків 1-й групи - мінімум 100 000 грн, 2-й групи - мінімум 30 000 грн ).

Загальна сума штрафів за результатом однієї перевірки не може бути більша за 1 % від статутного фонду.

Окрім відповідальності юридичних установ - суб’єктів первинного моніторингу, передбачена відповідальність їх працівників.

Так, статтею 166-9 Кодексу законів про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність посадових осіб суб’єктів первинного моніторингу за неналежне виконання своїх обов’язків. Згідно з цією статтею порушення вимог щодо ідентифікації особи, яка здійснює фінансову операцію, порушення порядку реєстрації фінансових операцій, що підлягають первинному фінансовому моніторингу, неподання, несвоєчасне подання або подання недостовірної інформації про такі фінансові операції спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу, а також невиконання вимог щодо зберігання документів, які стосуються ідентифікації осіб, що здійснюють фінансові операції, та документації щодо проведених ними фінансових операцій, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб суб’єктів первинного фінансового моніторингу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700.

Перейти на сторінку: 1 2

Читайте більше

Iнвестицiйнi ризики та iх оцiнка
Зіткнення з різноманітними ризиками – звичайна загроза для будь-якого інвестора в умовах сучасної ринкової економіки. Здебільшого, вкладаючи свої кошти в виробництво тих чи інших товарів чи послуг, інвестор не може мати цілковитої впевненості в суспільному визнанні резуль ...

Методи та оцінка депозитних операцій комерційних банків (на матеріалах Сімферопольської філії Акціонерного банку Київська Русь)
Випускна робота бакалавра на тему: «Методи та оцінка депозитних операцій комерційних банків» (на матеріалах Сімферопольської філії Акціонерного банку «Київська Русь») містить 81 сторінок, 25 таблиць, 3 рисунки, 1 додаток, 60 використаних джерел. Об’єктом випускної роботи бакалавра є ді ...