Меню сайта

Аналіз схильності до заощадження домогосподарств України

Примітка. Складено за даними [29]

В залежності від обсягів зміни обсягів доходів та витрат рівень граничної схильності до заощаджень в цей період був наступним: найбільшою гранична схильність до заощаджень населення України спостерігалася в 2004 та 2010 рр., тобто 2004 році із кожної гривні додаткового доходу спрямованого на використання в 25 копійок не витрачалось, а накопичувалось для майбутніх витрат, в 2010 році накопичувалось 36 копійок. Від’ємним показник граничної схильності до заощадження був в 2003, 2006 та 2011 рр. через те, що в абсолютному вимірі заощадження домогосподарств зменшувались порівняно з попередніми роками, при тому витрати стабільно зростали. Знаючи, що гранична схильність до споживання та гранична схильність до заощадження в сумі дорівнюють одиниці, можна зробити висновок, що перша з них в 2003, 2006 та 2011 рр. перевищувала значення 1, тобто з кожної гривні додаткового доходу витрачалося більше ніж 1 грн. Тобто в ці роки мало місці таке поняття, як «життя в борг».

Результати розрахунків середньої схильності до заощаджень представлені в таблиці 2.2

Таблиця 2.2 - Середня схильність до заощаджень населення України в 2003-2011 роках

Рік

Доходи населення - усього

Витрати населення (без заощаджень)

Заощадження населення

Середня схильність до заощаджень

2002

185 073

168 015

17 058

0,092

2003

215 672

199 395

16 277

0,075

2004

274 241

243 164

31 077

0,113

2005

381 404

335 753

45 651

0,120

2006

472 061

427 858

44 203

0,094

2007

623 289

575 510

47 779

0,077

2008

760 353

701 753

58 600

0,077

2009

897669

815203

82466

0,092

2010

1101015

944657

156358

0,142

2011

1251005

1137080

113925

0,091

Примітка. Складено за даними [29]

Протягом 2002-2005 років середня схильність до заощаджень у населення зростала з 0,092 в 2002 році до 0,120 в 2005 році, тобто із кожної 1 гривні отриманого доходу для використання в середньому в 2002 році 9 копійок направлялося на заощадження (не використовувалось для поточних потреб), в 2005 році - на 3 копійки більше. В наступні роки середня схильність до заощаджень знижувалась: з 12 копійок в середньому з 1 гривні доходу в 2005 році до 8 копійок в 2008 році. В 2009 та 2010 р. відбувалось підвищення середньої схильності до заощаджень до 14 копійок в 2010 році, а в 2011 знову зниження.

В економічній літературі зустрічається ще одна назва середньої схильності до заощадження - ощадна квота. Середня схильність до накопичення варіювала в межах 7,5-14,2% протягом 2002-2011 рр.

Слід звернути увагу на злам, який намітився в характері взаємозв’язку

між темпами зростання реального наявного доходу та значенням ощадної квоти: протягом п’яти років (2002-2007 рр.) питома вага частини наявного доходу, що зберігається, змінювалася прямопропорційно коливанням доходу. Однак у 2008 і 2009 рр. вона продовжувала збільшуватися, незважаючи на уповільнення темпів зростання реального наявного доходу в 2008 р. і подальше зниження значення останнього на 8,5% у 2009 р. З одного боку, це суперечить кейнсіанській гіпотезі абсолютного доходу, згідно з якою схильність населення до заощадження знижується в міру зменшення поточного доходу. З іншого боку, основним стимулом збільшення обсягів накопичень стали негативні споживчі очікування, зокрема, невизначеність щодо майбутніх доходів і тенденцій розвитку економіки. Зростання реального обсягу заощаджень на 16,1 млрд грн у 2008 р. і на 17,1 млрд грн. у 2009 р. свідчить про реалізацію запобіжного мотиву, який виявляється у створенні домашніми господарствами фінансової «подушки безпеки» на випадок настання непередбачених несприятливих обставин [32].

Перейти на сторінку: 1 2 

Читайте більше

Фінансовий аналіз формування та розподілу прибутку підприємства
Прибуток - це багатозначний термін. Приблизно п'ятдесят років тому американський економіст Френк Найт, видатний дослідник цієї проблеми, у своїй енциклопедичній статті опублікував наступний вислів: «Можливо, не один економічний термін або поняття не використовується в такому неймовірному ...

Механізм оподаткування банків
В умовах ринкових відносин та насамперед в перехідний до ринку період податкова система є одним з найважливіших економічних регуляторів, основою фінансово-кредитного механізму державного регулювання економіки. У системі прямих податків, діючих в Україні і стягуваних з підприємств, зна ...