Аналіз схильності до заощадження домогосподарств України

Примітка. Складено за даними [29]

В залежності від обсягів зміни обсягів доходів та витрат рівень граничної схильності до заощаджень в цей період був наступним: найбільшою гранична схильність до заощаджень населення України спостерігалася в 2004 та 2010 рр., тобто 2004 році із кожної гривні додаткового доходу спрямованого на використання в 25 копійок не витрачалось, а накопичувалось для майбутніх витрат, в 2010 році накопичувалось 36 копійок. Від’ємним показник граничної схильності до заощадження був в 2003, 2006 та 2011 рр. через те, що в абсолютному вимірі заощадження домогосподарств зменшувались порівняно з попередніми роками, при тому витрати стабільно зростали. Знаючи, що гранична схильність до споживання та гранична схильність до заощадження в сумі дорівнюють одиниці, можна зробити висновок, що перша з них в 2003, 2006 та 2011 рр. перевищувала значення 1, тобто з кожної гривні додаткового доходу витрачалося більше ніж 1 грн. Тобто в ці роки мало місці таке поняття, як «життя в борг».

Результати розрахунків середньої схильності до заощаджень представлені в таблиці 2.2

Таблиця 2.2 - Середня схильність до заощаджень населення України в 2003-2011 роках

Примітка. Складено за даними [29]

Протягом 2002-2005 років середня схильність до заощаджень у населення зростала з 0,092 в 2002 році до 0,120 в 2005 році, тобто із кожної 1 гривні отриманого доходу для використання в середньому в 2002 році 9 копійок направлялося на заощадження (не використовувалось для поточних потреб), в 2005 році - на 3 копійки більше. В наступні роки середня схильність до заощаджень знижувалась: з 12 копійок в середньому з 1 гривні доходу в 2005 році до 8 копійок в 2008 році. В 2009 та 2010 р. відбувалось підвищення середньої схильності до заощаджень до 14 копійок в 2010 році, а в 2011 знову зниження.

В економічній літературі зустрічається ще одна назва середньої схильності до заощадження - ощадна квота. Середня схильність до накопичення варіювала в межах 7,5-14,2% протягом 2002-2011 рр.

Слід звернути увагу на злам, який намітився в характері взаємозв’язку

між темпами зростання реального наявного доходу та значенням ощадної квоти: протягом п’яти років (2002-2007 рр.) питома вага частини наявного доходу, що зберігається, змінювалася прямопропорційно коливанням доходу. Однак у 2008 і 2009 рр. вона продовжувала збільшуватися, незважаючи на уповільнення темпів зростання реального наявного доходу в 2008 р. і подальше зниження значення останнього на 8,5% у 2009 р. З одного боку, це суперечить кейнсіанській гіпотезі абсолютного доходу, згідно з якою схильність населення до заощадження знижується в міру зменшення поточного доходу. З іншого боку, основним стимулом збільшення обсягів накопичень стали негативні споживчі очікування, зокрема, невизначеність щодо майбутніх доходів і тенденцій розвитку економіки. Зростання реального обсягу заощаджень на 16,1 млрд грн у 2008 р. і на 17,1 млрд грн. у 2009 р. свідчить про реалізацію запобіжного мотиву, який виявляється у створенні домашніми господарствами фінансової «подушки безпеки» на випадок настання непередбачених несприятливих обставин [32].

Читайте більше

Місцеві податки та збори як складова системи оподаткування України
Сьогодні податки відіграють вирішальну роль у формуванні дохідної частини державного бюджету. Вони виконують роль регулятора економічних відносин у суспільстві. Створення оптимальної системи оподаткування - одне з найголовніших завдань держави. Економічні відносини, пов'язані з податками, ...

Аналіз державного боргу України
Державна заборгованість - одна з характеристик сучасних національних економік. У теперішній час майже неможливо знайти державу, яка була б спроможна обходитися без запозичень. Використання державою позик зумовлено нестачею власних фінансових ресурсів, необхідних для виконання боргових зоб ...