Меню сайта

Аналіз основних мотивів заощаджень домогосподарств в Україні

До організованих заощаджень належать кошти громадян, що накопичуються у фінансово-кредитних установах або спрямовуються на придбання цінних паперів. В останні роки організовані заощадження громадян України досягають майже 30%, а неорганізовані - 70%. При цьому, вклади в банки і фінансові установи становлять приблизно 10%, а на придбання цінних паперів використовується менше 18%. Разом з тим, на придбання іноземної валюти витрачається більше 50%.

Перед населенням постійно постає питання, в якому вигляді доцільніше зберігати кошти. Домогосподарство усвідомлює, що зберігання коштів у банківських установах буде обтяжене депозитним ризиком. Депозитний ризик - можливість повного чи часткового неповернення вкладів або затримка їхнього повернення через імовірне банкрутство банку. Цей ризик може бути спричинений неправильним оцінюванням та невдалим вибором банківської установи для здійснення депозитних операцій. Зниження депозитного ризику можна забезпечити низкою методів та інструментів, зокрема шляхом страхування депозитних вкладів, формуванням депозитного портфеля домогосподарства тощо.

За різними розрахунками, у домогосподарств перебуває 10-15 млрд. долл., тоді як банківською системою України мобілізовано в депозити й цінні папери населення лише частину цих ресурсів.

До головних причин недовикористання інвестиційного потенціалу можна віднести такі [36]:

‒ великі видатки державного бюджету на обслуговування зовнішнього державного боргу. Платежі по державному боргу відволікають фінансові ресурси від їх використання усередині країни, у тому числі й в інвестиційній сфері, загострюють дефіцит державного бюджету;

‒ вивіз капіталу із країни приватними фірмами та комерційними банками, значна частина якого не контролюється державою;

‒ омертвляння частини доларових заощаджень населення поза банківською системою;

‒ розосередження заощаджень населення у формі гривневої готівки.

Отже, основними проблемами стримання заощаджень і припливу грошей у банківську систему є [35]:

‒ незначний рівень реальних доходів населення, які залишаються після споживчих видатків і є джерелом для банківських депозитів;

‒ споживчі видатки збільшуються як із зростанням цін, так і з тим, що багаті люди вкладають гроші у купівлю дорогих речей (автомобілів, квартир), а також у платне навчання, інші дорогі послуги;

‒ низький рівень заробітку основної маси населення, внаслідок чого строкові депозити мають лише багаті люди та люди із середнім достатком;

‒ недостатня довіра людей до банківської системи, що спричинена банкрутством багатьох банків і низьким рівнем компенсації заощаджень, розміщених у збанкрутілих банках;

‒ неналежна довіра до національних грошей, яка спонукає зберігати заощадження в іноземній валюті;

‒ вищі вимоги до банків, які активно залучають депозити населення (подвійні внески: у Фонд гарантування депозитів населення і у резервні фонди банку; вищі вимоги щодо нормативів кредитного ризику і ліквідності банків, які обслуговують населення; вищій рівень витрат банків на обслуговування населення порівняно їз обслуговуванням юридичних осіб і веденням іншого бізнесу.

Висновки до розділу 2

Заощадження населення мають великий вплив на економічне зростання, паралельна динаміка цих показників вказує на високий ступінь зв’язку між ними. Обсяг капіталу, заощаджень є одним з центральних факторів для забезпечення розширеного економічного зростання, в тому числі безпосередньо залежить від бажання і обсягів вкладень тимчасово вільних коштів населення в грошовий ринок в цілому і в банківський сектор

Перейти на сторінку: 1 2 3

Читайте більше

Аналіз ефективності використання фінансових ресурсів ТОВ Лагуна м. Суми
Актуальність теми дослідження. В умовах ринкових трансформацій, функціонування підприємств усе більше ускладнюється під впливом динамічних змін різних факторів навколишнього середовища. Критично оцінюючи загальну тенденцію позитивних зрушень за останні роки, слід зазначити, що реальний с ...

Вексельний обіг і перспективи його розвитку в Українi
Жоден з інструментів сучасного фінансового ринку, крім, природно, самих грошей, у всіх численних проявах їх економічних функцій, не може зрівнятися за своєю історією і значенням з векселем. Власне, розвиток вексельного обігу певною мірою обумовив перетворення всіх грошових розрахунків у ...