Меню сайта

Світовий досвід формування та використання заощаджень та їх мотивація

Фінансове значення заощаджень домогосподарств полягає у тому, що

вони формують основне джерело коштів на фінансовому ринку країни. Важливість особистих заощаджень зумовлює актуальність проблем, пов’язаних з їх вимірюванням.

У США регулярно розраховують три базові агреговані показники заощаджень домогосподарств. Перший з них визначають з національних рахунків доходу та продукту (NIPА - Nаtionаl Income аnd Product Аccounts), які вимірюють поточне виробництво, вироблений дохід і його розподіл між секторами домогосподарств, корпорацій та уряду. Особисті заощадження тут обчислюють як різницю між особистим використовуваним доходом і споживчими видатками домогосподарств. Вважають, що саме цей вимірник особистих заощаджень дає достатньо точну оцінку наявних у сектора домогосподарств коштів для інвестицій.

Ще один показник особистих заощаджень розраховують з рахунків потоку коштів (FFА - Flow of Funds Аccounts) Федеральної резервної системи США на основі даних балансів домогосподарств. Заощадження домогосподарств визначають як чисте придбання активів (включно з житлом) сектором домогосподарств за вирахуванням чистого нагромадження його зобов’язань. Ключова відмінність, окрім декількох менш значних, порівняно з попереднім показником полягає у тому, що чисті інвестиції у товари тривалого користування тут враховують як заощадження.

Для полегшення порівняння вимірників особистих заощаджень з національних рахунків доходу та продукту і рахунків потоку коштів Рада Федеральної резервної системи публікує ще один показник. Він відрізняється від показника з рахунків потоку коштів на величину чистих інвестицій у товари тривалого користування.

За останні роки рівень внутрішніх заощаджень у США постійно знижувався. Якщо в 80-х рр. заощадження в США становили 17,9% ВВП, а наприкінці 90-х рр. навіть перевищили 18%, то у 2010 р. - знизились до 13% ВВП. Зазначимо, що в євро-зоні заощадження стабільно перебувають на рівні 21-22%, у Японії - 27-31% ВВП.

Для підтримки необхідного рівня макроекономічної рівноваги в Україні необхідно залучати в народне господарство певний обсяг інвестиційних ресурсів. У більшості країн з розвинутою економікою внутрішні інвестиції складають чималу частку оборотного капіталу держави.

Щоб стимулювати внутрішнього інвестора потрібно надати громадянам країни відповідні гарантії та вдосконалити механізм трансформації заощаджень населення в інвестиційний капітал.

В США саме фондовий ринок став двигуном зростання економіки. Завдяки діяльності фінансових посередників грошові заощадження населення перетворюються на реальне джерело інвестиційних ресурсів. В Україні понад 20% у структурі інвестиційних ресурсів в інституційних секторах припадає на домашні господарства. У Франції, ФРН, Японії заощадження домогосподарств покривають більш як половину чистих капіталовкладень, а в США - дві третини [38].

Слід зазначити, що у розвинених країнах саме заощадження населення відіграють вирішальну роль в інвестиційному процесі. Так, у США населення володіє приблизно 70 % фінансових активів, їхня частка майже в 5 разів перевищує частку держави. За оглядом NYSE, в 1990 р. понад 51 млн. індивідуальних інвесторів безпосередньо володіли акціями, тобто приблизно чверть дорослого населення були акціонерами [39].

Перетворюючи власні заощадження на матеріальні, нематеріальні та фінансові активи домашні господарства збільшують своє багатство. Інвестиційні ресурси, що створюються за участю населення, використовуються для зростання й розвитку економіки, підвищують добробут населення і якість його життя. Тобто люди, які стають учасниками інвестиційного процесу через заощадження, все більшою мірою розвивають соціально-економічну сферу своєї країни [38].

Для власників невеликих заощаджень у міру розвитку фондового ринку сформувалася така особлива модель трансформації заощаджень населення в інвестиції, що відображає також, перш за все, інвестиційні мотиви поведінки людини як колективне інвестування. Чималу роль у розвитку механізму колективного інвестування в розвинених країнах відіграє держава, вчасно усвідомивши, що цей спосіб трансформації заощаджень в інвестиції створює

надійне джерело грошей як для фондового ринку в цілому, так і для державних облігацій. Так, за останнє десятиліття число приватних інвесторів у Західній Європі збільшилося майже в 5 разів, а у США на початок нового тисячоліття учасниками фондового ринку було більш ніж 55 % всього населення країни.

Для того, щоб заощадження населення прийняли організовану форму у вигляді банківських депозитів, останні повинні володіти певними якостями, відмінними від інших інструментів:

– володіти високою ліквідністю;

– бути практично безризиковими, а для дрібних вкладників повинна бути створена система, що гарантує їх повернення;

– надавати можливість поповнення депозитів не лише великими сумами;

– мати гарантовану прибутковість;

– забезпечувати прямий доступ до своїх рахунків на основі сучасних інформаційних технологій.

Перейти на сторінку: 1 2 3 4

Читайте більше

Аналіз формування та розміщення фінансових ресурсів кредитної спілки
Сучасний етап розвитку національної економіки України характеризується пошуком найефективніших важелів та інструментів ведення виробничо-господарської діяльності. Підвищення ролі приватної власності, розвиток фондового ринку, активізація зовнішньоекономічної діяльності потребують удоскон ...

Фінансові проблеми Пенсійного фонду України
Актуальність теми дослідження. Теоретичні та методологічні аспекти реформування та розвитку пенсійних систем, упровадження принципу накопичення в системи пенсійного забезпечення, в тому числі і в недержавному пенсійному забезпеченні розглядаються багатьма зарубіжними та вітчизняними ...