Меню сайта

Значення і зміст місцевих бюджетів

Місцеві бюджети займають одне з центральних місць в економічній системі кожної держави, в них зосереджується значна частина державних фінансових ресурсів. Місцеві бюджети є також найбільш чисельною ланкою бюджетної системи країни, вони відіграють важливу роль у перерозподілі валового національного продукту, фінансуванні державних видатків, перш за все, соціальної спрямованості.

Місцеві бюджети здійснюють безпосередній вплив на задоволення різноманітних потреб населення, стан та якість надання державних послуг. Видатки місцевих найбільш яскраво віддзеркалюються їх значення у функціонуванні місцевого господарства, утриманні об’єктів соціально-культурного призначення, проведенні інвестиційної політики, здійснення соціального захисту населення, охороні навколишнього середовища.

Стосовно визначення поняття “місцеві бюджети” в економічній літературі немає єдиної точки зору.

В перші роки організації бюджетної системи місцеві бюджети розглядалися як сукупність завдань, доручених місцевим органам, і сукупність коштів, якими вони володіють для їх задоволення.

Деякі вчені за основу визначення місцевих бюджетів приймають територіальний принцип, розглядаючи їх як бюджети окремих адміністративно-територіальних одиниць. Ряд економістів характеризують місцеві бюджети як економічні відносини. Наприклад, І.Н. Ходорович характеризує місцеві бюджети як “сукупність економічних відносин, що забезпечують фінансову базу місцевих Рад щодо розвитку і утримання головним чином галузей господарства, які безпосередньо спеціалізуються на підвищення добробуту населення” [52, ст. 123].

В офіційних документах, зокрема в Бюджетному Кодексі України дається таке визначення бюджету: “Бюджет - план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади АРК та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду” [2].

Місцеві бюджети - складна і важлива економічна категорія. Питання їх побудови, ефективного функціонування у фінансовому механізмі держави постійно привертають увагу наукових і практичних кіл.

Сучасне розуміння терміну “бюджет” сформувалось на основі численних досліджень вчених-економістів в галузі державних і муніципальних фінансів. Як грошова, розподільча, суспільно-економічна й правова категорії бюджет сформувався у середині ХІХ століття внаслідок бурхливого розвитку капіталізму.

Ø Кириленко О.П. визначає, що бюджет - “щорічна відомість сформованих доходів і здійснених видатків” [15, С.1-3].

Ø Ходський Л.В. бюджетом називає „розпис державних доходів і видатків на визначений період часу, який розглядається державними установами і затверджується верховною владою” [22, С.459].

Відомий український вчений М. Мітіліно визначив основні вимоги до бюджету:

1. бюджет повинен бути єдиним;

2. прилюдним;

. універсальним;

. спеціальним - тобто всі доходи та видатки повинні бути представлені якомога детальніше за видами;

. збалансованим;

. терміновим;

. бюджет може бути брутто і нетто;

. групування доходів і видатків повинно здійснюватися за міністерським і предметним принципами;

. бюджет повинен мати консолідовану й перемінну частини [12, С. 279].

Більшість вказаних принципів стали класичними і відображені в Бюджетних кодексах зарубіжних країн.

Принципи бюджетного устрою визначені статтею 7 Бюджетного кодексу відповідно до вимог статті 95 Конституції України щодо справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. Суть і зміст засад побудови зведеного бюджету в Україні характеризуються наступними принципами:

Єдність забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдиним порядком виконання бюджетів та ведення бюджетного обліку й звітності.

. Збалансованість. Повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету за відповідний період.

2. Самостійність забезпечується закріпленням за місцевим самоврядуванням відповідних доходів; правом місцевих органів визначати напрями використання власних, закріплених, регульованих доходів; правом місцевих рад незалежно одна від одної розглядати та затверджувати місцеві бюджети.

. Повнота означає включення до складу бюджетів всіх надходжень та видатків, передбачених нормативно-правовими документами і відображення у звіті про виконання бюджету кінцевих касових операцій за розрахунками Державного казначейства.

4. Обґрунтованість. Бюджет формується на основі реальних макропоказників економічного й соціального розвитку та розрахунків доходів і видатків за встановленими правилами й методиками

. Ефективність. Досягнення усіма учасниками бюджетного процесу поставлених завдань при мінімальному залученні бюджетних коштів.

Перейти на сторінку: 1 2 3

Читайте більше

Міжбюджетні трансферти України
Однією з важливих передумов забезпечення комплексного розвитку бюджетної системи є формування дієвого фінансового механізму регулювання міжбюджетних відносин. Історично склалося, що рівень економічного розвитку областей, міст обласного значення та районів є різним. Для економічног ...

Фінансово-господарська діяльність ТОВ Чернівці Поліхімбуд
На сьогодні в Україні відбувається інтенсивний і досить стрімкий розвиток ринкових механізмів, що вимагає від підприємств та фірм детального дослідження впливу всіх елементів системи господарювання та їх впливу на розвиток підприємництва загалом в державі. Виявлення ключових аспекті ...