Із табл. 3.5. випливає, що найбільшими асигнуваннями соціального спрямування є в соціально орієнтованих країнах - Данії та Норвегії, де вони відповідно складають 84 % і 72 % у структурі видатків. У країнах з федеративним державним устроєм вони є дещо нижчими: США та Великобританія - 61 %, Німеччина - 52 %. Найнижчими соціальні видатки є у Франції, яка відзначається найбільшою централізацією, - 40 % та Іспанії, для якої властиве нерівномірно розвинуте самоврядування, - 29 %. Інші видатки місцевих бюджетів не мають такого вагомого значення як соціальні, а їх рівень залежить від національних особливостей.
Таким чином, в умовах розбудови ринкового середовища роль бюджетно-податкової політики у правових країнах, які конституційно задекларували свій соціальний статус, полягає у доходи місцевих бюджетів залежать від низки як об’єктивних, так і суб’єктивних чинників:
1. поетапного розширення функцій і завдань місцевого самоврядування згідно з принципом субсидіарності;
2. соціальної орієнтації економіки, що викликає додаткові витрати на утримання непрацездатних, малозабезпечених та інших соціально незахищених верств населення;
. розширення повноважень місцевих органів влади й управління у процесі відтворення робочої сили - фінансування обов’язкової початкової та середньої освіти, допомоги на працевлаштування тощо;
. зростання чисельності населення та його урбанізація, внаслідок чого збільшуються витрати на міське житлово-комунальне господарство;
. погіршення екологічного становища, що зумовило розробку та виконання як на державному, так і на територіальному рівнях програм охорони навколишнього природного середовища, попередження та ліквідації наслідків екологічних катастроф;
. регіоналізації соціально-економічних процесів, фінансової допомоги депресивним територіям в порядку перерозподілу бюджетних коштів.
Враховуючи досвід зарубіжних країн в Україні необхідно провести реструктуризацію доходів у таких напрямах:
Ø здійснити поетапний перехід до спільного використання різними ланками бюджетної системи податків з широкою базою оподаткування (податку на додану вартість і податку на прибуток підприємств) на основі встановлення законодавством нормативів розщеплення податкових платежів;
Ø удосконалити порядок нарахування й сплати основного податкового джерела місцевих бюджетів - податку з доходів фізичних осіб шляхом оптимізації бази оподаткування, раціоналізації системи пільг, насамперед податкових соціальних пільг, зарахування податкових сум до бюджетів територіальних громад за місцем знаходження платника, а не податкового агента;
Ø активізувати роль податкових надходжень ресурсно-майнової групи, що передбачає запровадження на зразок розвинених країн податку на нерухоме майно фізичних осіб, податків на капітал (багатство);
Ø посилити роль власних доходів через вирішення проблем місцевого оподаткування;
Ø вирішити проблеми місцевого оподаткування в Україні через розширення переліку місцевих податків в контексті реалізації місцевих програм у галузі соціального захисту й зайнятості населення, охорони довкілля, раціонального використання природних багатств, регулювання кількісних параметрів споживання підакцизних товарів, проведення регіональної економічної політики протекціонізму, що має забезпечити підвищення фіскальної ролі місцевих податків і зборів;
Фінансовий аналіз формування та розподілу прибутку підприємства
Прибуток
- це багатозначний термін. Приблизно п'ятдесят років тому американський
економіст Френк Найт, видатний дослідник цієї проблеми, у своїй енциклопедичній
статті опублікував наступний вислів: «Можливо, не один економічний термін або
поняття не використовується в такому неймовірному ...
Процес пошуків та впроваджень резервів поліпшення фінансових результатів в ПОСП Зірка
В умовах ринкових відносин, більшість підприємств за основну мету
ставлять одержання прибутку. Прибуток підприємства багато в чому залежить від
ціни продукції та витрат на її виробництво. Ціна продукції на ринку є наслідком
взаємодії попиту та пропозиції. Під впливом законів ринкового цін ...