Меню сайта

Міжнародний досвід врегулювання боргових проблем

Фахівці Міжнародної організації вищих органів державного контролю (INTOSA) при прогнозуванні параметрів боргової політики держави пропонують враховувати такі види умовних зобов'язань: вклади юридичних і фізичних осіб у державних банках; кредиторська заборгованість державних підприємств і бюджетних установ; зобов'язання уряду щодо пенсійного забезпечення та інших видів соціального страхування осіб, зайнятих у державному секторі економіки; соціальні зобов'язання держави, зафіксовані у чинних на поточний момент законах і нормативних актах; гарантії, надані урядом третім особам (включаючи гарантування і страхування експорту державними установами).

Експерти МБРР рекомендують урядам оцінювати державні гарантії з точки зору їх розподільчої та технічної ефективності, підконтрольності, наявності відповідної звітності та впливу на загальну фінансову стабільність у країні. Вони вказують на те, що для надання державних гарантій, моніторингу реалізації проектів і управління державними гарантіями необхідні чіткі правила [3, c. 41].

Питання побудови ефективної системи управління та контролю у сфері внутрішнього державного боргу розглядалися у червні 2007 року на черговому засіданні Комітету INTOSA з питань державного боргу у столиці Португалії, м. Лісабон. Серед презентованих матеріалів особливий інтерес викликали інформації про досвід Португалії та Великобританії в організації спеціальних урядових офісів для адміністрування борговими зобов'язаннями держави.

В період з 2000 року по 2009 рік номінальний державний борг Португалії в доларовому еквіваленті зріс більш як удвічі з 61 млрд. дол. США до 135 млрд. дол. США. При цьому співвідношення державного боргу до ВВП в останні три роки перетнуло межу у 60% і станом на кінець 2000 року цей показник становив вже 68,5%. Разом з тим, порівняно з іншими країнами Євросоюзу, показник співвідношення державного боргу до ВВП у Португалії знаходиться нижче середнього значення у 69%. А в окремих країнах цей показник сягає 100% (Італія, Греція) [14, с. 204].

Уряд Португалії щорічно виходить на внутрішній ринок запозичень. При цьому, застосовуються два типи внутрішніх цінних паперів: державні (урядові) бонди з фіксованою процентною ставкою та казначейські векселі. Португальська Республіка має окрему установу з питань управління боргом - IGCP. Місія цього органу полягає в інтегрованому управлінні готівковими залишками і прямим боргом Португальської Республіки через:

стабільне виконання боргових зобов'язань республіки;

мінімізацію витрат урядового боргу в довготривалій перспективі, ґрунтуючись на урядових стратегіях ризику;

оптимізацію управління обігом готівки в державному секторі.

Для забезпечення слугування державним інтересам IGCP здійснює свою діяльність керуючись принципами продуктивності, прозорості та підзвітності й відповідальності. Агентство з питань управління боргом (IGCP) підпорядковане та знаходиться під наглядом Міністра фінансів Португалії. Структура IGCP включає: Голову Ради директорів, Раду директорів, Консультативну раду, Аудиторський комітет. [7, с. 244-245].

Діяльність Агентства підлягає нагляду з боку вищої аудиторської установи - Аудиторського суду. Щорічний аудит, який здійснюється Португальським аудиторським судом зосереджується на:

обліку та звітності з питань державного боргу;

процедурах управління боргом;

моделі управління.

Також можуть здійснюватися інші аудиторські процедури у разі їх необхідності та виправданості. Агентство з питань управління боргом також звітує безпосередньо парламенту у наступних випадках: на запит Комітету з питань бюджету та фінансів (зазвичай раз на рік) і під час інформування з питань простроченого боргу, ризиків, програми запозичень, організації та діяльності вторинного ринку цінних паперів. Хоча Агентство з питань управління державним боргом є частиною системи державного управління, його працівники не є державними службовцями (трудові договори укладаються у відповідності до загального трудового законодавства), а для побудови внутрішньої організації Агентства була прийнята корпоративна модель управління.

Перейти на сторінку: 1 2 3

Читайте більше

Шляхи підвищення фінансової стійкості ТзОВ «Імперія жирів»
фінансовий стійкість прибуток рентабельність Одним з найбільш суттєвих наслідків переходу України до ринкової економіки стала поява нових механізмів господарювання, які ґрунтуються на принципах повної економічної самостійності підприємств, мінливості зовнішнього середовища, а також високої інт ...

Побудова моделі вибору фінансової стратегії підприємства
В умовах перехідної економіки діяльність підприємств вимагає адаптації до специфічних умов зовнішнього середовища, забезпечення стабільності фінансового стану, загальної ринкової стійкості. В даний час економічна ситуація в Україні ускладнюється платіжною кризою, зниженням прибутковості ...