Меню сайта

Аналіз фінансових органів у підвищенні ефективності підприємницької діяльності

Підприємництво є важливим фактором розвитку та ефективного функціонування економіки. Особливе значення має мале підприємництво, особливо під час перехідного періоду до ринкової економіки. Воно виявляється у стимулюванні розвитку економічної конкуренції, структурної перебудови економіки, формуванні нового соціального прошарку підприємців-власників, які є соціальним підґрунтям економічної реформи і забезпечують стабільність суспільства і гарантії незворотності руху до ринку.

На сьогодні Україна має чимало проблем в розвитку малого підприємництва, і тому воно не набуває значного розвитку і не підносить її розвиток. Тому необхідна активна державна фінансова підтримка малого підприємництва за такими напрямками:

· пряме державне фінансування та кредитування суб’єктів малого підприємництва;

· встановлення пільг в оподаткуванні;

· державне гарантування кредитів для суб’єктів малого підприємництва;

· стимулювання підтримки сектору малих підприємств із боку підприємницьких організацій: банків, страхових компаній, корпорацій. [22]

Значне місце серед напрямів державної підтримки посідає реструктуризація підприємств. Реструктуризацію підприємства можна визначити як комплекс фінансово-економічних, організаційних і правових заходів, спрямованих на оновлення структури підприємства й управління, фінансів і виробництва, організаційно-правової форми діяльності, що дають змогу вдосконалити фінансово-економічні відносини підприємства для забезпечення ефективного використання його потенціалу та збільшення його ринкової вартості. Реструктуризація - це зміна складу, зв’язків та побудови об’єкта, але не зміна його суті.[11, 1]

Ключовими позиціями в понятті реструктуризація підприємства є оновлення, вдосконалення фінансово-економічних відносин, створення доданої вартості.

Місце реструктуризації підприємств у системі фінансів визначається головними цілями, принципами й заходами фінансового характеру, якими в загальному вигляді є:

· вдосконалення внутрішньо господарських фінансових відносин та децентралізація фінансової відповідальності;

· переорієнтація систем мотивації й оцінки ефективності діяльності на вартісні оціночні показники;

· створення стратегічних передумов для залучення капіталу на зовнішніх ринках;

· підвищення рівня концентрації капіталу бізнес-структур;

· забезпечення формування доданої вартості за результатами реструктуризації;

· вдосконалення фінансових відносин між підприємством і власниками, кредиторами, конкурентами, державою;

· формування фінансово-економічного резерву для недопущення ворожого поглинання. [12, 9]

Від імені держави фінансовий вплив на підприємства здійснюють різні фінансові органи. Систему фінансових органів очолює Міністерство фінансів. Воно несе відповідальність за фінансове становище держави, розробку та реалізацію фінансової політики. На Міністерство фінансів покладені контроль, ревізія, перевірка фінансово-господарської діяльності всіх державних організацій, установ і підприємств.

До числа органів, що здійснюють управління окремими ланками фінансової системи, належать також Державна казначейська служба, Державна податкова адміністрація, Державна контрольно-ревізійна служба, Рахункова палата.

Державне казначейство створено з метою забезпечення повного і своєчасного виконання Державного бюджету, забезпечення ефективного управління коштами бюджету, підвищення ефективності фінансування видатків в межах наявних в бюджеті ресурсів. Органи Державного казначейства мають право проводити перевірки фінансово-бухгалтерських документів; припиняти фінансування з бюджету підприємств, установ і організацій; безумовно вилучати раніше надані в порядку фінансування кошти бюджету, та інші.

Державна податкова адміністрація організовує справляння податків та контроль за дотриманням податкового законодавства. Особливе місце серед завдань і функцій Державної податкової служби посідає валютне регулювання та валютний контроль, а саме контроль за розрахунками в межах торгового обігу, наданням звітності про валютні операції, декларуванням валютних цінностей та іншого майна, операціями з валютними цінностями, що потребують отримання ліцензій НБУ. Податкові органи мають право застосовувати щодо порушників фінансові санкції. З метою контролю за валютними операціями, органи державної податкової служби можуть здійснювати планові та позапланові перевірки, які проводяться щодо юридичних осіб, їх філій, відділень, та інших підрозділів; фізичних осіб, що мають статус суб’єктів підприємницької діяльності.[5, 2-4]

Державна контрольно-ревізійна служба спеціалізується на здійсненні фінансового контролю. Вона проводить ревізії фінансово-господарської діяльності підприємств і організацій державного сектора. В 2009 році було затверджено Стратегію розвитку державної контрольно-ревізійної служби на період до 2015 року, якою визначено конкретні кроки Служби з розвитку основних напрямів її діяльності в умовах реформування системи державного внутрішнього контролю. Стратегією окреслено основні цілі розвитку напрямів її діяльності:

Перейти на сторінку: 1 2

Читайте більше

Інвестиційна діяльність страхових компаній
Страхування є об’єктивно необхідною складовою частиною економічної системи держави . В умовах розвинутих товарно-грошових відносин , що властиві сучасному процесу суспільного виробництва , страхове покриття по визначеним ризикам , що надається страховиком страхувальнику у грошовій фор ...

Оцінка фінансового стану підприємства і заходи для оздоровлення фінансового положення
Протягом останніх років тривало становлення ринкової системи господарювання активніше здійснювалися економічні реформи, виявлено нові аспекти реформування форм власності і структурної перебудови економіки України. У сучасних умовах кожне підприємство повинно чітко орієнтуватися у склад ...