Пропозиції щодо реформування пенсійної системи в Україні

Фахівці Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України підрахували таке: якщо запровадження другого рівня відбудеться в 2012 р., то за умови допуску до участі в системі покоління, що тільки починає свою діяльність (особи до 20 років) у перший рік функціонування учасників буде лише 179 тис. осіб (або 1,1 % загальної кількості платників внесків), за умови допуску 25-річних - 1,8млн осіб (або 11,4 %), за умови допуску 30-річних - 4,3 млн. осіб (або 26,8 %), за умови допуску 35-річних - 6,7 млн. осіб (або 41,4 %), за умови допуску 40-річних - 9,0 млн осіб (або 55,9 %) [7]. Відповідно і розмір внесків відіграватиме роль у обсягах нагромадження: при ставці 7 % і віці учасників від 20 років розмір нагромадження за перший рік становитиме 0,3 млрд. грн. (або 0,0 % від ВВП), за умови участі 40-річних і ставці 7 % - 17,2 млрд. грн. (або 1,2 % від ВВП), за умови участі 40-річних і поступовому збільшенню ставки від 2 до 7 % - 4,9 млрд. грн. (або 0,4 % ВВП) [40].

Не викликає сумнівів той факт, що для накопичувальної пенсійної системи і досягнення очікуваного соціально-економічного ефекту від його запровадження було б краще допустити до участі максимально можливу кількість учасників (включно 40-річних) і встановити максимально можливу ставку пенсійного внеску (7 %). Але при цьому необхідно врахувати декілька моментів, а саме:

· для того щоб пенсійні накопичення були реальною додатковою пенсією до тієї, що буде із розподільчої системи, період накопичення повинен бути 40 - 45 років. Обумовлено, що пенсійний вік для учасників другого рівня становитиме 65 років. Таким чином, для тих, хто стане учасником системи в 35 - 40-річному віці може не вистачити часу для нагромадження достатньої пенсії, тому участь таких осіб у накопичувальному пенсійному забезпеченні має бути добровільною;

· зараз із солідарної системи виплачується пенсія в розмірі близько 40 % від заробітної плати (коефіцієнт заміщення), за умови запровадження 7 % -го пенсійного внеску до Накопичувального фонду у 2050 р. (38 років накопичення) коефіцієнт заміщення з Накопичувального фонду буде становити для чоловіків - 19,4 %, для жінок - 12,7 % [Там же], а коефіцієнт заміщення із солідарної системи буде зменшуватись (з сучасних 40 до 28 % у 2050 р.). Таким чином, запровадження другого рівня лише дасть змогу підтримати той коефіцієнт заміщення, який сьогодні забезпечує Пенсійний фонд України;

· розвинуті країни, що запроваджують обов'язкову участь у накопичувальній пенсійній системі, беруть на себе певні зобов'язання в тому випадку, коли накопичених пенсійних заощаджень виявляється недостатньо і працівник, при виході на пенсію, опиняється у злиднях. Цей досвід необхідно врахувати, особливо в умовах фінансової необізнаності населення, і встановити постійний моніторинг у сфері накопичувального пенсійного забезпечення, жорсткий контроль за використанням пенсійних коштів, визначити напрями їхнього використання, відстежувати рівень дохідності пенсійних активів (не менше за рівень інфляції за відповідний рік), здійснювати розрахунки прогнозованих і реальних коефіцієнтів заміщення, гарантувати мінімальний коефіцієнт заміщення (не менше 40 % з двох рівнів).

Запровадження другого рівня пенсійної системи є лише питанням часу, оскільки, в майбутньому ані солідарний рівень пенсійної системи (через демографічну складову), ані недержавні пенсійні фонди (за відсутності довіри з боку людей та недостатнього рівня доходів громадян) не зможуть забезпечити гідну старість. Постійне перенесення термінів запровадження другого рівня пенсійної системи не сприяє вирішенню проблем, що заважають її впровадженню. Не відчувається активності з боку органів державної влади щодо створення сприятливого середовища (організаційного, фінансового, соціально-психологічного) для розвитку накопичувальної складової пенсійної системи. Єдиною реальною перепоною, на нашу думку, є розробка механізму збереження та убезпечення пенсійних активів від інфляційного знецінення, забезпечення хоча б мінімального рівня їх доходності.

Уведення в дію накопичувальної складової пенсійної системи здійснюється з метою зниження тягаря виплат із Пенсійного фонду України (солідарного рівня), які в найближчому майбутньому стануть непід'ємними для всього суспільства, і в першу чергу, для працездатного населення. Стратегічною метою пенсійної реформи є гідний розмір пенсії для працівника, що все трудове життя сплачував податки, робив внески в Пенсійний і Накопичувальний фонди, і, виходячи на пенсію, йому має бути надана можливість продовжувати бути невід'ємним учасником відтворення, передаючи досвід і знань наступному поколінню.

Добробут осіб пенсійного віку є невід'ємною рисою соціальної держави, якою Україна має стати, тому державне регулювання подальшого реформування пенсійної системи країни необхідне для забезпечення інтересів всього суспільства - і роботодавців, і працівників, і пенсіонерів. А пошук балансу індивідуальної та солідарної відповідальності за своє пенсійне майбутнє триває.

Читайте більше

Інвестиції у формі капітальних вкладень
Капітальні вкладення - інвестиції в основний капітал, зокрема видатки нове будівництво, розширення, реконструкцію і технічне переозброєння діючих підприємств, проектно-пошукові роботи, будівельно-монтажні роботи щодо спорудження будинків та споруд й комунікацій до них та інші витрати кап ...

Кредитний ризик комерційного банку та шляхи його оптимізації
Поняття банку органічно пов’язане з поняттям ризику, через те, що банки виконують функцію перерозподілу ризиків фінансового ринку. Найскладнішим і наібільш важко прогнозованим з фінансових ризиків є кредитний. Його складність пояснюється великою кількістю факторів, що чинять вплив на йо ...