Необхідно також окреслити коло користувачів фінансової звітності, рішення яких справляють вплив на підприємство і інформаційні потреби яких зумовлюють застосування при аналізі тих та інших прийомів і показників.
Основними користувачами фінансової звітності є:
1) працівники - для оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання перед ним;
2) керівництво підприємства - для оперативного контролю та регулювання діяльності підприємства;
) власники - для оцінки якості керівництва підприємства з управління фінансовими ресурсами об’єкта;
) акціонери та інвестори, яким необхідна інформація для визначення суми дивідендів, придбання та продажу цінних паперів підприємства;
) замовники - для оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання з прийнятих до виконання замовлень, постачання продукції та надання послуг;
) постачальники, банки та інші кредитори - для оцінки здатності підприємства виконувати свої зобов’язання з повернення кредиторської заборгованості та наданих кредитів;
) органи державного управління та контролю для перевірки дотримання чинного законодавства з фінансових питань і повноти сплати податків, розробки макроекономічних показників та формування державного бюджету.[3]
Фінансова звітність забезпечує такі інформаційні потреби користувачів:
1) щодо придбання, продажу цінних паперів та володіння ними;
2) участі в капіталі підприємства;
) оцінювання якості управління;
4) оцінювання здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання;
) забезпеченості зобов’язань підприємства;
6) визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;
) регулювання діяльності підприємства;
) прийняття інших рішень.
Фінансова звітність має задовольняти потреби користувачів, які не можуть вимагати звітів, складених з урахуванням їх конкретних інформаційних потреб.[9]
Фінансова звітність підприємства формується з дотриманням таких принципів:
1) автономності підприємства, за яким кожне підприємство розглядається як юридична особа, що відокремлена від власників. Тому особисте майно і зобов'язання власників не повинні відображатись у фінансовій звітності підприємства;
2) безперервності діяльності, що передбачає оцінку активів і зобов'язань підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме далі;
3) періодичності, що припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності;
4) історичної (фактичної) собівартості, що визначає пріоритет оцінки активів, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;
) нарахування та відповідності доходів і витрат, за яким для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення, незалежно від часу надходження і сплати грошей;
6) повного висвітлення, згідно з яким фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі;
7) послідовності, який передбачає постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики повинна бути обґрунтована і розкрита у фінансовій звітності;
) обачності, згідно з яким методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;
) превалювання змісту над формою, за яким операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;
10) єдиного грошового вимірника, який передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства у його фінансовій звітності в єдиній грошовій одиниці. [5]
Особливості оподаткування бюджетних установ
Актуальність
роботи. Діяльність держави у сфері встановлення і стягнення податків
ґрунтується на застосуванні широкого арсеналу інструментів, знання яких
необхідні, з одного боку, майбутнім фінансистам підприємницьких структур для
нарахування і сплати податків, з іншого - майбутнім фахів ...
Основні показники фінансового стану підприємства та їх розрахунок на прикладі ДП ПАТ Київхліб
Базою
проведення практики є дочірнє підприємство ПАТ «Київхліб»
Булочно-кондитерському комбінаті в місті Києві, на вул. Чорновола, 41, який
здійснює свою економічну діяльність в галузі виробництва хліба та хлібобулочних
виробів.
Відповідно
до Статуту основними видами діяльності є : в ...