Меню сайта

Економічна сутність банкрутства підприємства

Поняття банкрутства органічно притаманне сучасним ринковим відносинам. Воно характеризує неспроможність підприємства задовольнити вимоги кредиторів щодо оплати товарів, робіт, послуг, а також забезпечити обов’язкові платежі в бюджет і позабюджетні фонди.

Закон України «Про банкрутство»[1] під банкрутством розуміє зв’язану з браком активів у ліквідній формі неспроможність юридичної особи суб’єкта підприємницької діяльності задовольнити і установленій для цього строк пред’явлені до нього з боку кредиторів вимоги та виконати зобов’язання перед бюджетом.

Так, на думку О.О. Терещенка, банкрутство - це пов’язана з недостатністю активів у ліквідній формі неспроможність юридичної особи задовольнити в установлений для цього строк заявлені до неї з боку кредиторів вимоги і виконати зобов’язання перед бюджетом [2].

Аналогічно розглядає банкрутство О.Третяк, яка стверджує, що банкрутство - це пов’язана з недостатністю активів у ліквідній формі нездатність юридичної особи - суб’єкту підприємницької діяльності задовольнити вимоги своїх кредиторів у встановлений для цього строк [3].

Н.А. Голощапов трактує банкрутство підприємства як неспроможність боржника платити за своїми зобов’язаннями, повернути борги в зв’язку із відсутністю у нього грошових коштів для сплати [4].

І.О. Бланк розглядає банкрутство як встановлену в судовому порядку фінансову неспроможність підприємства, тобто нездатність підприємства задовольнити в установлені строки пред’явлені до нього з боку кредиторів вимоги, та виконати зобов’язання перед бюджетом [5].

З точки зору неспроможності підприємства визначають поняття банкрутства також А.Д. Шеремет та Р.С. Сайфулін, які під банкрутством підприємства розуміють неспроможність підприємства фінансувати поточну операційну діяльність і погасити термінові зобов’язання [6].

Схожу думку також має Є.М. Андрущак: «банкрутство - це визнане судовими органами незадовільне господарське становище фізичної чи юридичної особи, ознакою якого є припинення розрахунків за зобов’язаннями через нестачу активів у ліквідній формі» [7].

Об’єднуючим у визначеннях даних науковців є те, що вони визначають поняття банкрутства з точки зору його неспроможності. Тобто даний підхід дає чіткий критерій щодо визнання суб’єкта банкрутом - його неплатоспроможність. З точки зору неплатоспроможності подає визначення поняття банкрутства і ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Отже запропоновані Андрущаком, Голощаповом, Шереметом, Сайфуліним та ланком визначення сформульовані на основі визначення даного Закону.

В.П. Петренко та М.С. Лосєва дає наступне визначення поняття: «банкрутство - це плата за свободу вибору системою менеджменту підприємства стратегії і тактики його поведінки на ринку, розплата за управлінські помилки у стратегічному плануванні, хибні цілі і прийняті для їх досягнення рішення, наслідком чого повинно бути невідворотне включення механізму фінансового банкрутства - розорення боржника кредиторами» [8].

У трактуванні Пластуна О.Л. банкрутство підприємства - це підсумковий результат глибокої фінансової кризи, що унеможливлює нормальну діяльність підприємства та робить його неплатоспроможним [9]. Автор стверджує, що саме криза стає причиною виникнення банкрутства на підприємстві.

Поняття банкрутство досліджували також Берест М.М. та Тимошенко А.П., вони стверджують, що банкрутство - це визнана судом неспроможність господарюючого суб'єкта виконувати свої зобов’язання та продовжувати підприємницьку діяльність внаслідок її економічної неефективності, що є негативним наслідком кризи, призводить до порушення фінансових відносин і ставить під загрозу подальше існування підприємства [10]. Як бачимо, дане визначення є більш загальним і вбирає в себе аспекти неспроможності, неефективного управління, кризової ситуації.

Так, на думку Г.Ляшенко, банкрутство в умовах ринкової економіки є наслідком незадовільного управління підприємством, нехтування впливу різноманітних факторів мікро- і макросередовища, а тому його правомірно розглядати як плату за економічну свободу у виборі напряму господарської діяльності, ринків збуту, у ціноутворенні, найманні робочої сили [11].

На нашу думку банкрутство - це неспроможність підприємства фінансувати свою діяльність, а також нездатність повернути борги кредиторам через недостатність активів у ліквідній формі.

Перейти на сторінку: 1 2 3 4

Читайте більше

Фінансова система України
В даній курсовій роботі наводиться коротка характеристика основних теоретичних засад фінансової системи, її складових ланок та основного механізму її функціонування. Узагальнено теоретичні засади функціонування фінансової системи. Надається аналіз проблем фінансової системи України. Розк ...

Ціна і цінова політика планування ціни. Мета цінової політики і її роль у маркетингу
Цілеспрямована цінова політика в маркетингу полягає в наступному: треба встановлювати на свої товари такі ціни і так змінювати їх у залежності від ситуації на ринку, щоб опанувати визначеної долю ринку, одержати намічений об’єм прибули і т.д., тобто, по суті, вирішити оперативні завдання ...