Меню сайта

Методики визначення імовірності банкрутства підприємства

Крім того, коефіцієнт Бівера не є показником «винайденим» розроблювачами Методичних рекомендацій - його широко використовують як вітчизняні, так і зарубіжні фінансові аналітики. Наприклад, Л.Л. Самойлов указує: « значення коефіцієнта, Бівері рекомендується, (дорівнює відношенню припливу коштів до загальної суми заборгованості} .». У свою чергу, як ми відзначали вище, приплив коштів являє собою саме суму (а не різниця) чистого прибутку й амортизації.

Таким чином, розрахунок коефіцієнта Бівера необхідно робити в такий спосіб[21]:

. (1.2)

Ознакою формування незадовільної структури балансу відповідно до методичних рекомендацій є таке фінансове становище підприємства, коли протягом тривалого часу (1,5 - 2 роки) коефіцієнт Бівера не перевищує 0,2, що відображає небажане скорочення частки прибутку, яка направляється на розвиток виробництва. Значення коефіцієнта Бівера, що рекомендується за міжнародними стандартами, знаходиться в інтервалі 0,17 - 0,40.

Коефіцієнт Бівера пропонували використовувати в Україні у Методичних рекомендаціях щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства від 17.01.2001р. Однак, дана методика має кілька вагомих недоліків [19]: нормативні значення фінансових показників не враховують галузеву специфіку підприємств; не враховано ефективність використання капіталу на підприємствах (оборотність, рентабельність); розрахунок коефіцієнта Бівера проводиться в статиці.

Використання моделей оцінки схильності підприємства до банкрутства дістало значне поширення в міжнародній практиці, що зумовлено такими їх перевагами, як незначна кількість значущих показників, які забезпечують високу точність результатів за умов невеликої трудомісткості використання; забезпечують інтегральну оцінку і дають можливість порівнювати різноманітні об'єкти; інформація для розрахунку усіх показників відображається у звітності, а отже є доступною. Проте в більшості цих моделей основна увага концентрується на певному факторі, що викликає певні суперечності. Деякі моделі оцінюють схильність підприємства до банкрутства на основі показників рентабельності та ділової активності (модель Альтмана, модель Спрінгейта, модель Р. Лиса). Хоча орієнтація цих моделей на фактори рентабельності та ділової активності не завжди є виправданою. Адже, з одного боку збитковість підприємства і є свідченням загрози банкрутства, але це не означає, що підприємство обов'язково має збанкрутувати. З іншого боку висока рентабельність не виключає можливість банкрутства, адже може супроводжуватись незадовільними показниками ліквідності та фінансової стійкості, що є свідченням загрози банкрутства [22].

Для прикладу розглянемо модель Альтмана, що являє собою алгоритм інтегральної оцінки загрози банкрутства підприємства, заснований на комплексному обліку найважливіших показників, що діагностують кризовий фінансовий стан. На основі обстеження підприємств-банкрутів, Альтман визначив коефіцієнти значимості окремих факторів в інтегральній оцінці можливості банкрутства. Дана модель має такий вигляд[21]:

, (1.3)

де А - частка робочого капіталу в загальній кількості активів;

В - рентабельність активів, обчислена за нерозподіленим прибутком;

С - рентабельність активів, обчислена за прибутком від реалізації продкції (товарів, робіт, послуг);

D - коефіцієнт покриття за ринковою вартістю власного капіталу;

Е - віддача всіх активів.

Значення показника «Z» так пов’язане з імовірністю фінансової кризи наступним чином: Z ≤ 1.8 - дуже висока; 1,81 ≤ Z ≤ 2,70 - висока; 2,71 ≤ Z ≤ 2,99 - можлива; Z ≥ 3,00 - дуже низька.

Модель Спрінгейта має такий вигляд [21]:

, (1.4)

де А - частка робочого капіталу в загальній кількості активів;

В - рентабельність активів, обчислена за прибутком до сплати податків та процентів;

С - коефіцієнт покриття за прибутком до сплати податків;

D - віддача всіх активів.

Вважається, що точність прогнозування фінансової кризи за цією моделлю становить 92%, проте з часом цей показник зменшується. Якщо Z < 0,862, то підприємство є потенційним банкрутом.

Перейти на сторінку: 1 2 3 4 5

Читайте більше

Фінансові аспекти управління капітальними інвестиціями
Україна сьогодні знаходиться на шляху всебічних економічних перетворень. За таких умов, налагодження стабільного інвестиційного процесу є справою особливого значення. Становлення і розвиток ринкової системи господарювання потребують принципово нових підходів до організації управління ...

Вексельний обіг і перспективи його розвитку в Українi
Жоден з інструментів сучасного фінансового ринку, крім, природно, самих грошей, у всіх численних проявах їх економічних функцій, не може зрівнятися за своєю історією і значенням з векселем. Власне, розвиток вексельного обігу певною мірою обумовив перетворення всіх грошових розрахунків у ...