Ставка податку

Ставка оподаткування є одним з основних елементів механізму податку, без якого неможливо уявити ні конкретного податку, ні рівня податкового тягаря (тиску). Вона становить собою податкові нарахування на одиницю виміру податкової бази. Відмінною рисою даного елемента порівняно з іншими основними елементами податкового механізму (платником, об’єктом) є його мобільність, рухливість. Основна ставка податку становить 15%. Змінюючи ставку податку, можна досить оперативно коригувати обсяг податкових надходжень або стимулювати їх, практично не змінюючи громіздкого податкового механізму.

ПКУ не передбачає встановлення єдиної ставки податку, а тому залежно від особливостей об'єкта оподаткування застосовується одна з таких ставок. Фактично базовою є ставка, встановлена ПКУ. Така ставка податку становить 15% від об'єкта [4]. Ставка податку становить 5% від об'єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом у разі, якщо таким об'єктом є:

процент на депозит (вклад) у банк чи небанківську фінансову установу відповідно до закону (крім страховиків);

процентний або дисконтний дохід за ощадним (депозитним) сертифікатом;

в інших випадках, прямо визначених відповідними нормами ПКУ.

Ставка податку становить подвійний розмір ставки, визначеної ПКУ ст.167, від об'єкта оподаткування, нарахованого як виграш чи приз (крім у державну лотерею у грошовому виразі), або будь-яких інших доходів, нарахованих на користь нерезидентів-фізичних осіб, за винятком доходів. Ставка податку може становити інший розмір, визначений відповідними нормами ПКУ.

Залежно від податкового тиску вирізняють базову, знижену й підвищену ставки податку. Базова ставка не враховує ні особливостей платника податків, ні виду діяльності, яким він займається. Знижена ставка встановлюється в силу наявності в конкретного виду платників податків особливих обставин або заняття ними специфічними видами діяльності. У низці випадків установлення зниженої ставки має на меті стимулювання заняття певним видом діяльності, або ж мати деякою мірою характер податкової пільги. Застосування підвищеної податкової ставки часто зумовлено високою прибутковістю специфічних видів діяльності і спрямовано на більш раціональний перерозподіл податкового тиску. Ставки податку залежно від методу їх встановлення поділяються на абсолютні й відносні. Абсолютні (або тверді) припускають розмір податку в твердому фіксованому розмірі на кожну одиницю оподаткування. В Україні вони не застосовуються внаслідок високої активності інфляційних процесів, що, у свою чергу, призвело б до більш пізнього збору податків і платежів податкового характеру. У разі застосування відносних ставок розмір податку встановлюється в певному співвідношенні до одиниці оподаткування.

Відносні ставки поділяються на відносно-процентні, відносно-кратні й відносно-грошові. Перші встановлюються у відсотках до одиниці оподаткування, другі становлять собою співвідношення розміру податку до одиниці оподаткування й установлюються в розмірах, кратних певному показнику (наприклад, мінімальній заробітній платі). Відносно-грошові ставки припускають обчислення суми податку у формі певної грошової суми на частину об’єкта оподаткування.

Читайте більше

Еволюція дизайну гривні в період незалежності України
Паперові грошові знаки - об’єктивні свідки багатьох історичних подій, відіграють важливу роль у системі соціально-економічних, політичних відносин як всередині країни, так і між державами. В усі часи наявність власної грошової одиниці вважалась символом державності, атрибутом визнання кр ...

Інвестиції у формі капітальних вкладень
Капітальні вкладення - інвестиції в основний капітал, зокрема видатки нове будівництво, розширення, реконструкцію і технічне переозброєння діючих підприємств, проектно-пошукові роботи, будівельно-монтажні роботи щодо спорудження будинків та споруд й комунікацій до них та інші витрати кап ...