Економічні наслідки рефлекторної монетарної політики Національного банку України

Скорочення обсягів кредитування та зростання процентних ставок за кредитами веде до підвищення витрат виробника, що є передумовою зростання цін та рівня інфляції у подальшому.

Після кризи 2008 року негативні наслідки проведення політики надмірного споживання населенням і країною в борг визнані керівництвом переважної більшості економічно розвинутих країн світу, які активно шукають шляхи подолання боргової кризи, а також продовжують проведення окремих заходів з підтримки та пожвавлення національних економік.

В Україні одним з механізмів реалізації політики споживання в борг було споживче кредитування банками фізичних осіб, неконтрольоване зростання якого відбувалося протягом 2005-2008 рр. При цьому переважна частка цих кредитів надавалася в іноземній валюті для придбання населенням імпортованих товарів та автотранспорту. Фактично українці здійснювали підтримку іноземних виробників за рахунок доходів, отриманих на території України, і формування боргу населенням. Це призвело до деіндустріалізації країни, стрімкого нарощення від`ємного сальдо торговельного балансу і, врешті-решт, до глибокої девальвації національної валюти.

У ринковій економіці основним джерелом інвестування реального сектору є заощадження населення. В Україні ж у передкризовий період склалася ситуація, коли обсяг кредитів, наданих фізичним особам, перевищував загальний розмір вкладів фізичних осіб у банках. Так, на 01.01.2009 року розмір кредитів фізичним особам складав 280,5 млрд. грн., а вклади населення в банках становили 217,9 млрд. грн., або на 62,6 млрд. грн. менше, ніж кредитні зобов`язання.

Отже, населення не тільки не дало ресурсів із заощаджень для реального сектору, а ще й відволікло з останнього понад 60 млрд. грн. на свої споживчі потреби, які переважно задовольнялися імпортованими товарами.

Негативна роль неконтрольованого зростання ринку споживчого кредитування у формуванні передумов фінансової кризи 2008 - 2009 років детально розкрита в підготовленій у 2010 році АУБ Аналітичній записці “Уроки банківської кризи 2008-2009 років і шляхи стратегічної трансформації банківської галузі України”.

В кінці 2008 та у 2009 році Верховною Радою та Національним банком України були зроблені окремі кроки з обмеження обсягів споживчого кредитування, перш за все, шляхом законодавчої заборони надання фізичним особам кредитів у іноземній валюті та підвищення вимог до формування резервів під ризики втрат за валютними кредитами.

У результаті заборгованість за споживчими кредитами в банківській галузі на кінець 2009 року порівняно з кінцем 2008 року знизилась на 26,3%, аналогічний показник зниження у 2010 році склав 10,3%.

Проте, починаючи з 2011 року, тенденція зростання обсягів споживчого кредитування банками почала відновлюватися. Станом на 01.01.2012 року порівняно з кінцем 2010 року заборгованість за споживчими кредитами, наданими населенню, у цілому по банківській системі зросла на 2,6%, а за такими кредитами в національній валюті - на 35,5%. Причому зростання цього виду кредитування відбувалося постійно протягом всього року.

Для порівняння - кредитування суб`єктів господарювання (реальної економіки) за цей час зросло у цілому на 14,9%, у т.ч. у національній валюті - лише на 18,9%. При цьому 52,2% наданих корпоративному сектору кредитів припадає на торгівлю та операції з нерухомістю, обсяги яких зросли в 2011 році відповідно на 19,8 і 18,1%.

У разі сталого зростання ринку споживчого кредитування у майбутньому може повторитися докризова ситуація перевищення розміру кредитів фізичним особам над заощадженнями населення, розміщеними в банках, та відволікання цих коштів з реального сектору економіки.

Оскільки вже з 2010 року розпочалося постійне зростання негативного торгівельного сальдо (4,2 млрд.дол.США у 2009 році; 8,4 млрд.дол.США - 2010 році; 13,8 млрд.дол.США - у 2011 році), повторюючи тенденції 2006-2008 років (5,2 млрд.дол.США - 2006 рік, 10,6 млрд.дол.США - 2007 рік; 16,1 млрд.дол.США - 2008 рік), була зрозуміла необхідність зменшення імпорту і покращення структури експорту. Проте, в цьому напрямі мало що робив і Уряд, і НБУ у своїй частині ( Див.Рис. 1 « Експорт-імпорт товарів»).

Читайте більше

Дохідна частина бюджету (на прикладі міста Львова)
Із визнанням України країною з ринковою економікою суттєво зростає необхідність інтегрування фінансових інститутів місцевого самоврядування у світогосподарський комплекс міжнародного економічного співробітництва і з цією метою прийняття низки рішень, що передбачають реформування бюджетної ...

Особливості державного фінансового контролю з фінансової та бухгалтерської звітності на прикладі Кіровоградської обласної лікарні
В умовах реалізації адміністративної реформи в Україні здійснюється безперервний пошук шляхів удосконалення форми та змісту державного управління. Порушуються питання не тільки стосовно оптимізації структури тих чи інших державних інституцій, а й переглядаються механізми організації держа ...