Меню сайта

Інструменти державного регулювання грошового ринку

Австрієць Бем-Бовек у межах концепції маржиналізму вважав, що для більш точного визначення відсотка необхідно здійснювати процедуру дисконтування. Американець І. Фішер почав розглядати відсоток з позицій досягнення стану рівноваги економічних систем. Представники неокласичної школи розглядали відсоток як складову грошового ринку, проте, який не взаємодіє з ринками товарів та праці [4].

Дж. Кейнс відкинув принцип класичної "дихотомії", згідно з якою існував розрив між монетарною сферою та реальною економікою. Визначальним і новим у теорії Дж. Кейнса було те, що ринок грошей почали розглядати у процесі взаємодії з ринками товарів та праці. Відсоткова ставка розглядалась як грошовий феномен, що визначається функцією переваги ліквідності.

Кейнсіанська теорія попиту на гроші була по суті теорією переваги ліквідності, яка залежить від ставки відсотка. У кейнсіанстві використовується маніпуляція відсотковими ставками для впливу на економічну активність. Проте Дж. Кейнс вважав, що грошово-кредитна політика неефективна в умовах глибоких економічних кризі надає перевагу бюджетно-фіскальній політиці.

Ліберальна та монетарна теорії є продовжувачами класичних і неокласичних теорій. М. Фрідман вважає, що спроби регулювання відсоткових ставок нейтралізуються ефектом цінових очікувань. В монетаризмі використовується "грошове правило", а розмір відсоткових ставок має другорядне і підпорядковане значення. Розвиток державного регулювання відсоткових ставок здійснюється через запровадження їх таргетування. Проте існує лише реальна можливість таргетування номінальної відсоткової ставки в короткотривалому періоді, а в довгостроковому періоді має корелюватися на рівень інфляції. Еволюція відсоткової політики здійснювалась у межах сучасних монетарних теорій, а проте пріоритет надавався їх результативності у досягненні цільових орієнтирів.

Реальні можливості для регулювання відсоткових ставок з'явилися після запровадження української гривні, проте тривалий період так і не були сформовані передумови для використання відсоткових ставок у трансемісійному механізмі грошово-кредитної політики, а також як її цільовий орієнтир. Глибока економічна криза періоду початку ринкових реформ та процес демонетизації, розбалансував грошовий ринок і позбавив можливостей НБУ, через зміну пропозиції грошей, впливати на відсоткові ставки. Тривалий період в українській економіці були відсутні передумови для запровадження відсоткової політики. Лише після макроекономічної стабілізації, подолання гіперінфляції та призупинення спаду виробництва були закладені основні передумови для початку застосування регулювання відсоткових ставок. Намагання НБУ запровадити сучасну грошово-кредитну політику та механізми її реалізації підвищують значимість регулювання відсоткових ставок. Проте тривалий час НБУ був не спроможний наповнювати реальним змістом відсоткову політику і більше декларував власні наміри про необхідність розширювати регулювальні можливості.

Ефективність державного регулювання відсоткових ставок визначає стан розвитку механізмів та інструментів грошово-кредитної політики. НБУ формує систему грошово-кредитної політики і встановлює за своїми операціями відсоткові ставки, які і є важелями впливу на економічні процеси, а також використовуються у сфері антиінфляційних і бюджетних відносин. Облікова політика є визначальною у регулюванні системи відсоткових ставок.

Проте високий потенціал облікової політики використовується в обмежених масштабах у зв'язку з незначним обсягом коштів, які перерозподіляються, і переважно виконує лише роль індикатора намірів НБУ.

Перейти на сторінку: 1 2 3 4

Читайте більше

Інституційні інвестори
Інституційні інвестори відіграють важливу роль поряд з корпоративними та індивідуальними в забезпеченні країни інвестиційними ресурсами. Якщо корпоративні та індивідуальні інвестори є основними постачальниками ресурсів в економіці країни, то інституційні інвестори витупають в ролі фінанс ...

Місцеві податки та їх характеристика
В Україні доходи місцевого бюджету формуються, в основному, з таких джерел: податок з доходів фізичних осіб, податок на прибуток підприємств, збори за використання природних ресурсів, місцеві податки і збори, надходження дивідендів від використання місцевого майна, власні надходження бюдж ...