Сучасний стан розвитку економіки характеризується стрімкими процесами глобалізації та інтеграції господарської діяльності, що є передумовами формування єдиного глобального світового господарства.
Одним із характерних факторів формування цілісного світового господарства є тенденція до інтернаціоналізації як об’єктивна закономірність розвитку світового господарства.
Інтернаціоналізація виробництва - це процес налагодження, формування і розвитку стійких економічних зв’язків між окремими країнами на основі міжнародного поділу праці, науково-технічної спеціалізації і кооперації. Вона відображає вихід відтворювального процесу за межі національних кордонів і стає частиною процесу, який протікає в межах інтернаціонального або світового рівня. Це об’єктивна тенденція, яка охоплює майже всі країни незалежно від їхньої належності та тієї чи іншої соціально-економічної системи або рівня розвитку.
Поняття «інтернаціоналізація» сьогодні асоціюється з ефективним функціонуванням багаторівневої світової системи господарських зв’язків, яка об’єднує окремі країни в єдиний комплекс.
Головним чинником інтернаціоналізації стає перехід розвинених країн на нову високотехнологічну базу з перевагою інформаційних технологій, що спричинило бурхливе зростання інтернаціоналізації відтворювальних процесів в обох її галузях - інтеграційній (через зближення, взаємопристосування національних господарств) і транснаціональний (через створення міжнаціональних виробничих комплексів).
Якісно новий етап інтернаціоналізації господарських зв’язків виявляється у вигляді економічної інтеграції, тобто економічного об’єднання країн, в середині яких стають все більш глибокими господарські зв’язки національних економік, що обумовлює зближення господарських механізмів, приймає форму міждержавних угод і узгоджено регулюється міждержавними органами.
Потреба динамічної інтеграції національних економічних систем у світове господарство є глобальною закономірністю кінця ХХ ст. Сучасний світовий розвиток визначає тенденції до співробітництва та взаєморозуміння, загальний поступ до єдиного, взаємопов’язаного, взаємозалежного миру.
Основними передумовами інтеграції є зіставлення рівнів ринкового розвитку країн, вирішення загальних проблем, бажання прискорити ринкові реформи і не залишитися осторонь інтеграційних процесів, що відбуваються у світовому господарстві.
Поступове включення України до процесів глобалізації світової економіки та її становлення як незалежного суб’єкта міжнародної економічної діяльності, який притаманний усім елементам економічної взаємозалежності країн, все більшою мірою підпадає під вплив зовнішніх економічних чинників.
Світова фінансова криза, епіцентром якої стала американська економіка, наочно продемонструвала вплив світової фінансової системи на економіку різних країн, в результаті чого найбільш постраждали ті з них, які географічно і структурно близькі до Америки і глибоко інтегровані в її фінансову систему.
Гарантування захисту національних інтересів України у всіх сферах життєдіяльності стає можливим лише за умов забезпечення та підтримання належного рівня безпеки держави.
Безпека будь-якої економічної системи характеризується великою кількістю ознак стану зовнішнього і внутрішнього середовища її функціонування, які впливають на загальний економічний розвиток: його стабільність, стійкість, прогресивність. З одного боку, можна виділити чинники, які унеможливлюють економічне функціонування системи, її розвиток, реалізацію суспільної місії і досягнення визначених нею цілей.
З іншого боку, економічна безпека характеризує стан, здатність і можливості системи протидіяти деструктивним чинникам, незалежно від їх середовища, внутрішнього чи зовнішнього. Однак економічна безпека - не тільки комплекс заходів протидії загрозам, але й здатність системи забезпечити ці заходи, здатність гарантувати стабільність розвитку і досягнення цілей цього розвитку.
Розглядаючи економіку як динамічну систему, що розвивається за рахунок власних механізмів, слід зауважити, що поняття безпеки в даному випадку адекватне поняттю стійкості і стабільності процесу суспільно-економічного розвитку.
Стабільність системи, незалежно від зовнішніх збурень, визначає її стійкість. Необхідно зазначити, що стабільність фінансово-економічного стану зовсім не означає інертності економічної системи. Навпаки, мається на увазі здатність до гнучкого реагування на зовнішню дію і постійність саме успішного функціонування економічної системи.
Стійкість і безпека - найбільш важливі характеристики будь-якої системи, зокрема й економічної, вони вимагають серйозної уваги з боку органів управління будь-якого рівня, особливо в періоди трансформації.
Сучасні форми та системи оплати праці
Робоча сила, як трактується в курсі економіки, - це сукупність фізичних і
розумових можливостей людини, її здатність до праці. В умовах ринкових відносин
«здатність працювати» робить робочу силу товаром. Але це не звичайний товар.
Його відмінність від інших товарів складається в тому, що ...
Планування бюджету фірми й операційний аналіз її діяльності
Фінансовий
менеджмент - це наука управління фінансами підприємства, направлена на
досягнення його стратегічних і тактичних цілей. Останні ж є індивідуальними для
кожного суб’єкта, що господарює. Новий складний етап формування ринкової
економіки в нашій країні породив потребу у досліджені ...