Меню сайта

Метаморфози» національної валюти

На аверсі кожної купюри знаходиться портрет видатного історичного діяча, на реверсі - пам’ятка архітектури, пов’зана з цією особою, його діяльністю.

Як портрети особистостей співвідносяться з вартістю купюр? На купюрах великих номіналів зображення людей творчих професій. Але це виглядає нелогічно - навіщо людині, котра ніколи не вважала матеріальне благо вищим, тому що поети завжди вважають душу найвище від усього, знаходитися на великих номіналах? А ось ті хто мав би займати гривні найвищих номіналів, навпаки, з’являються на дрібних грошах. Найкраще співвідношення особистість-вартість на п’ятидесяти гривнях. На ній - перший президент України Михайло Грушевський. Саме в купюрах 50 гривень найкраще збирати гроші, якщо ви накопичуєте готівку. І не лише через Грушевського, а й завдяки кольору банкнот - фіолетовий колір символізує розкіш.

На реверсі гривневої купюри зображені руїни Херсонесу. Загальновідомо, що він прийняв там хрещення. Але езотерики вважають, що зображення руйнацій послаблює силу грошей і не веде країну до процвітання. Тоді реверс змінили на Град Володимира у Києві але і це не принесло результатів. Можливо, варто було б зобразити щось реальне, існуюче у наш час?

На п’ятірці зображений гетьман Богдан Хмельницький. Його портрет нарікань не викликає, тому що ми уявляємо його за гравюрою Гондіуса

року де він з булавою. А ось канонічного портрета Мазепи не збереглося але збереглася низка тогочасних гравюр. За переказами, він був дуже схожий на свою матір, портрети матері збереглися і художникам було від чого «відштовхуватися».

Як бачимо, на купюрах менших номіналів діяч зображений на аверсі так чи іначе пов’язаний з зображенням на реверсі. Невідповідність починається з купюри номіналом 50 гривень. У зразку 1996 року випуску на реверсі зображена будівля Верховної Ради України. Хоча правильніше було б зобразити щось пов’язане з бурхливим 1918 роком. Та і портрет треба було підписати, бо Грушевського знають не всі. Ці недоліки і виправили у 2004 році, розмістивши на реверсі Будинок Центральної Ради, в якому зараз знаходиться Дім вчителя. Також підписали і змінили портрет Грушевського на відповідний саме тому часу.

На сто гривневій купюрі на аверсі зображен Тарас Шевченко, а на реверсі - знову Софіївський собор, котрий вже зображений на двох гривнях. Невже не знайшлося на Україні архітектурного пам’ятника пов’язаного з великим Кобзарем? Звичайно, Шевченка без зусиль впізнають усі жителі України і багато жителів пострадянського простору. А якщо купюру до рук візьме іноземець? Чи впізнає він його? До того ж поряд написано «Голова правління банку Віктор Ющенко». Можливо, варто було написати «Поет Тарас Шевченко», а керівнику банку відвести скромніше місце, ніж центр купюри?

Сам вибір портрету Шевченка також викликає сумніви. Чи таким повинні були запам’ятати великого письменника, художника та провидця? Невже людину, ставшу символом цілого народу потрібно було зобразити у вигляді сільського сторічного дядька? Невже майже половину площі портрету повинна займати шапка? І взагалі, цей портрет не має нічого спільного з ескізом художника портретів Василя Лопати. А молодого Шевченка впізнають не всі. А Оксана Забужко дуже вдало описала у своїй книзі нове зображення Тараса Шевченка. На нових купюрах наш кобзар зображений як „ідеал консумеризму”, успішний та безтурботний бізнесмен, у якого було легке та безпроблемне життя І малюнок на реверсі підібран не дуже вдало: зображення-символ сліпого з поводирем засліплює шлях до процвітання.

Перейти на сторінку: 1 2

Читайте більше

Фінансовий аналіз діяльності ВАТ Завод ім. Фрунзе
Фінансовий аналіз - це дослідження фінансового стану й основних результатів фінансової діяльності підприємства з метою виявлення резервів подальшого підвищення його ринкової вартості й забезпечення ефективного розвитку. Проведення фінансового аналізу є актуальним для кожного підприємст ...

Особливості застосування податкових пільг щодо фізичних осіб в Україні
Для виконання своїх функцій держава формує відповідні засоби, що концентруються в бюджетах різноманітних рівнів і цільових фондів. Перехід до ринкових відносин, удосконалення відносин власності визначають податки як основні джерела формування доходної частини бюджету. Проблемне вивчення й ...