організація й координація заходів щодо створення сучасної інфраструктури науково-технічної діяльності;
висновок міжурядових угод, договорів про співробітництво в науково-технічній сфері, координація діяльності підприємств, установ і організацій України в сфері міжнародного науково-технічного співробітництва.
Самоврядними науковими організаціями, які мають державну підтримку є Національна академія наук України й Українська академія аграрних наук. Кошти на їхню діяльність щороку визначаються в бюджеті. Ці організації залучаються до проведення фундаментальних досліджень, розробка й реалізації науково-технічної політики, експертизи важливих наукових і народногосподарських проектів.
Фінансування наукових і науково-технічних робіт здійснюються як за рахунок місцевого так і Державного бюджету.
Як свідчать дані статистики в загальному обсязі фінансування науки переважають позабюджетні джерела, частка яких в 1996 році становила 67,2 відсотки, в 1997 році - 64,6 відсотка, в 1998 році - 72,2 відсотки, в 1999 році - 68,9 відсотка, в 2000 році - 63,9 відсотка, в 2001 році - 65,7 відсотка, в 2005 році - 58,8 відсотка. Серед позабюджетних джерел фінансування науки основними є кошти замовників України й кошти замовників іноземних держав.
Фінансування науки за рахунок коштів державного бюджету у зв'язку зі складним фінансовим становищем у державі недостатній і не відповідає нижній границі частки на фінансування науки у валовому внутрішньому продукті, встановленої Законами фінансування науково-технічної сфери в державі". Питома вага обсягу фінансування науки за рахунок коштів державного бюджету у ВВП представляла: в 1996 році - 0,47 відсотка, в 1997 році - 0,5 відсотка, в 1998 році - 0,38 відсотка, в 2005-2006 роках він залишається на низькому рівні.
Держава використає фінансово-кредитні й податкові важелі з метою створення економічно сприятливих умов для ефективного здійснення науково-технічної діяльності через такі заходи:
- створення інноваційних фондів, сприяння організації й діяльності комерційних банків, заснованих на різних формах власності, систем страхування науково-технічної діяльності;
- здійснення пільгового оподатковування й кредитування, прискореної амортизації основних фондів підприємств, об'єднань і організацій, які провадять роботи із пріоритетних напрямків науково-технічного прогресу, а також направляють кошти до інноваційних фондів.
Держава встановлює такі податкові пільги для суб'єктів науково-технічної діяльності:
- державні навчально-виховні установи, наукові установи й організації, які втримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів, звільняються від оподатковування податком на прибуток доходів, отриманих у вигляді: коштів від власності, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, пасивних доходів.
- з валового доходу платників податків на прибуток підприємств виключаються кошти взаємного інвестування інвестиційних фондів і інвестиційних компаній, якщо жоден з їхніх засновників (учасників, акціонерів) і пов'язаних з ними осіб які не володіють більше як 10 відсотками статутного фонду таких інвестиційних фондів або компаній і якщо такі інвестиційні фонди й компанії протягом 10 днів після закінчення податкового року розподіляють між акціонерами (засновниками) не менше як 90 відсотків суми річного доходу від інвестиційних операцій.
Разом з тим, з валового доходу вилучаються кошти, які надаються платникові податків з Державного інноваційного фонду на поворотній основі для здійснення інноваційних проектів, у порядку, певному Кабінетом Міністрів України.
Установлено пільговий порядок оподатковування інноваційної діяльності інноваційних центрів, внесених до державного реєстру. Прибуток від реалізації інноваційного продукту, заявленого при реєстрації в інноваційних центрах, обкладається податками в розмірі 50 відсотків від діючої ставки.
Науково-дослідні організації, які втримуються за рахунок бюджетних коштів, становлять єдиний кошторис доходів і видатків за встановленою формою. Доходи цих організацій формуються за рахунок бюджетних асигнувань і позабюджетних коштів. Обсяг бюджетних асигнувань визначається залежно від обсягів роботи, виробничих показників, бюджетних норм, нормативів, тарифів і т.п. Обсяг позабюджетних коштів залежать від результатів не основної діяльності й надання платних послуг.
Розмір видатків для кожної наукової установи визначається відповідно до плану науково-дослідних робіт і відображається в кошторисі по категоріях видатків економічної класифікації. Найбільшу частку за кошторисами більшості науково-дослідних організацій представляють видатку на оплату праці. Фонд заробітної плати розраховують, виходячи зі структури штату, затвердженої керівником, типових штатів для цієї категорії наукових установ і діючої схеми посадових окладів.
Видатку, безпосередньо пов'язані з виконанням науково-дослідних робіт, створенням дослідницьких зразків приладів і машин, механізмів, придбанням предметів і встаткування, інвентарю, матеріалів для наукових цілей, плануються по категоріях видатків. Ці видатки розраховують, виходячи із середніх видатків, які склалися за минулі роки, з урахуванням факторів, які можуть вплинути на їхню величину в плановому періоді.
Проблеми вдосконалення механізму прямого оподаткування в Україні (історія розвитку та зарубіжний досвід)
Актуальність теми. Податки існують у людському суспільстві майже п'ять
століть, але для людини немає більш гнітючої процедури, ніж сплата податків.
Великі податки - це завжди неминучі злидні, занепад господарства, шлях до
катастрофи і людської трагедії. Там, де великі податки, не може бут ...
Планування бюджету фірми й операційний аналіз її діяльності
Фінансовий
менеджмент - це наука управління фінансами підприємства, направлена на
досягнення його стратегічних і тактичних цілей. Останні ж є індивідуальними для
кожного суб’єкта, що господарює. Новий складний етап формування ринкової
економіки в нашій країні породив потребу у досліджені ...