Меню сайта

Особливості соціально-економічного стану Закарпатської області

Банківська система області представлена одним банком-юридичною особою "Коопінвестбанк", який має ліцензію на здійснення банківських операцій та 37 балансовими філіями банків, юридичні особи яких розташовані за межами області. З метою наближення банківських послуг до клієнтів організована робота 419 територіально відокремлених безбалансових відділень. Фінансовим посередництвом в області займається 108 суб`єктів, страхуванням - 77 організацій, допоміжною діяльністю у сфері фінансів та страхування, в тому числі кредитуванням населення - 38 організацій.

Транспортний комплекс області є складовою частиною транзитного потенціалу України. Регіон має добре розгалужену транспортну мережу, що включає залізничний, автомобільний, повітряний і трубопровідний транспорт.

Для Закарпаття характерна значна внутрішньо регіональна диференціація за рівнем розвитку, що впливає на розміщення і територіальну структуру господарства регіону. Територіальні диспропорції пов’язані, насамперед, із наявністю слаборозвинених проблемних гірських територій та малих міст, а також значною різницею у рівні розвитку адміністративних районів області. Різниця у рівнях розвитку адміністративних районів області проявляється насамперед у рівні ділової активності. За цим показником провідні позиції займають міста Ужгород, Мукачево, Виноградівський, Мукачівський, Рахівський, Тячівський та Ужгородський райони, де найбільша кількість суб`єктів ЄДРПОУ та діючих суб`єктів малого підприємництва на 10 тис. населення. Найменша їх кількість знаходиться у Великоберезнянському, Воловецькому, Перечинському та Хустському районах. Регіональні відмінності спостерігаються і у співвідношенні доходів і видатків місцевих бюджетів. Коефіцієнт співвідношення місцевих бюджетів (без трансфертів) та видатків (включаючи трансферти) коливається по містах від 0,59 (м. Хуст) до 0,99 (м. Чоп), по районах - від 0,15 (Тячівський) до 0,30 (Свалявський). Свідченням наявних територіальних диспропорцій в регіоні є також висока частка зареєстрованого безробіття, насамперед у гірських районах - Воловецькому, Велико-Березнянському, Міжгірському, Рахівському і Свалявському. Державні гарантії щодо соціальних стандартів, мінімальної заробітної плати знижують територіальні диспропорції щодо рівня життя населення. Забезпеченість об'єктами соціальної і виробничої інфраструктури районів області є також неоднорідною. Так, забезпеченість населення гірських районів у розрахунку на 10000 осіб лікарняними ліжками становить 50-52 (по області 86,4), лікарями усіх спеціальностей 21-23 (по області - 41,6). Аналогічна ситуація з об’єктами виробничої інфраструктури. Наприклад, у Рахівському районі на 1 кв. км припадає автомобільних доріг загального користування з твердим покриттям удвічі менше, ніж по області, протяжність водопровідної мережі - у 6,8 рази, каналізаційних мереж - у 16 разів менше. Диспропорція у розвитку інфраструктури негативно впливає на конкурентоспроможність територій, знижує рівень інвестиційної привабливості.

Окремим проблемним зрізом територіального розвитку регіону є малі міста. В області налічується 9 малих міст: Берегово, Виноградово, Іршава, Перечин, Рахів, Свалява, Тячево, Хуст, Чоп, у яких проживає 156,9 тис. чоловік, що становить 12,6% населення області. Проблеми розвитку малих міст Закарпатської області пов’язані з низьким рівнем забезпеченості місцевих бюджетів власними доходами; недостатнім розвитком соціальної інфраструктури, сфери обслуговування, житлово-комунального, готельного, дорожнього і транспортного господарства; обмеженістю вибору професій та місць прикладання праці, що ускладнює ситуацію на ринку праці; працевлаштуванням неконкурентоспроможних на ринку праці груп населення (інвалідів, непрацюючої молоді, осіб перед пенсійного віку); низьким рівнем технічного оновлення та інноваційної діяльності; створенням сприятливого клімату для залучення інвестицій в економіку.

Перейти на сторінку: 1 2 3 4 

Читайте більше

Загальнодержавні податки та їх значення для бюджету
Тема “Загальнодержавні податки та їх значення для бюджету”, являється дуже актуальною на сьогоднішній день, бо в умовах перехідної економіки і створення ринкового середовища бюджет залишається важливим інструментом управління і формування фінансової політики держави. Побудова моделі ...

Аналіз фактичних і статистичних даних по Дніпропетровській області щодо надходження іноземних інвестицій за останні три роки
Інвестиційна політика є складовою частиною економічної політики держави і повинна бути спрямована на створення оптимальних умов для активізації інвестиційного потенціалу. Основними напрямами інвестиційної діяльності є: створення привабливих умов для роботи іноземних інвесторів; збільше ...