Порядок формування засобів Пенсійного фонду та напрямки використання фінансових ресурсів Пенсійного фонду

Знову створені юридичні особи й інші платники реєструються в якості суб’єктів страхових внесків у 30-денний термін із дня їхнього заснування. Банки відкривають рахунки платникам при пред’явленні ними документів, що підтверджують реєстрацію про те, що є платниками позабюджетного фонду.

Законодавство з 1992 року змінювалося досить проте можна виділити чотири періоди, протягом яких мінялись розміри внесків до Пенсійного фонду [18].

Перший період

- 1 січня 1992 р. - 1 травня 1993 р.

Згідно з постановою ВР України від 6 грудня 1991 р. тарифи внесків на соцстрах у 1992 році для “госпрозрахункових підприємств і організацій незалежно від форм власності й господарювання, громадських об’єднань, громадян-підприємців, які використовують найману працю”, становили 61% від фонду оплати праці (див. дод. 3). В цей час бюджетні установи й організації, неприбуткові громадські об’єднання повинні були сплачувати лише 37%. При цьому для перших, відповідно до постанови КМУ від 21 січня 1992 р., - 91,6% загальної суми нарахованих внесків на соціальне страхування спрямовувалися до Пенсійного фонду України і 8,4% - до Фонду соціального страхування України, а бюджетні установи й організації, неприбуткові громадські об’єднання, а також громадські організації інвалідів і пенсіонерів, їх підприємства, установи та навчальні заклади спрямовували до ПФ і Соцстраху відповідно 86% і 14%. Тариф внесків на соціальне страхування для громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності та виключно їх праці, а також для адвокатів було встановлено на рівні 10% від суми доходу. При цьому до ПФ України спрямовувалося 86% нарахованої суми, до Фонду соціального страхування України - 14%. Отже, до Пенсійного фонду з початку 1992 р. до травня 1993 р. спрямовувалося 8,6% від суми доходу. Розміри внесків не мінялися до травня 1993 р.[28].

Другий період

- 1 травня 1993 р. - 7 лютого 1996 р.

Постановою ВР України “Про порядок введення в дію Закону України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 17 червня 1993 року розмір внесків на державне соціальне страхування з 1 травня 1993 р. було зменшено до 37%, а замість “громадян-підприємців, які використовують найману працю” в тексті постанови з’явилося просто “громадян-підприємців”. Також змінилося процентне співвідношення внесків до ПФ і Соцстраху. До Пенсійного фонду спрямовувалося 88% отриманих внесків замість 91,6%.

Для громадських організацій інвалідів і пенсіонерів внески на соцстрах зменшилися до 5% фонду оплати праці (до Пенсійного фонду - 88%, до Фонду соціального страхування - 12%). Загалом до ПФ вони сплачували - 4,4% від розміру фонду оплати праці, до Фонду соціального страхування - 0,6%.

Для громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності та виключно їх праці, а також для адвокатів відрахування на соцстрах залишились на рівні 10% від суми доходу. Розміри відрахувань до Пенсійного фонду збільшилися, проте не набагато - з 8,6 до 9% суми доходу.

Базою оподаткування був фонд оплати праці та інші виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягали обкладанню прибутковим податком з громадян (крім винагород, які виплачуються за договорами цивільно-правового характеру).

Третій

період

- 7 лютого 1996 р. - 29 липня 1997 р.

Постанова Верховної Ради України від 7 лютого 1996 року “Про внесення змін до Постанови Верховної Ради України “Про порядок введення в дію Закону України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про пенсійне забезпечення” “вдарила” по тих громадянах, які займалися підприємницькою діяльністю без найму працівників, адвокатам і нотаріусам. А от ті підприємці, хто наймав працівників, несподівано отримали сильний аргумент у боротьбі з Пенсійним фондом: платниками внесків були названі “громадяни-підприємці за найманих працівників”. Внески на державне соціальне страхування у розмірі 37% фонду оплати праці (ставки внесків не змінилися) слід було нараховувати лише на працівників; самі підприємці таким чином звільнялися від сплати внесків зі свого доходу.

Читайте більше

Основні аспекти доцільності залучення корпоративних облігацій
Суттєву роль у формуванні фінансових ресурсів підприємства відіграють власні кошти. Проте фінансування діяльності лише за рахунок власного капіталу не завжди є не ефективним для підприємства. Тому доцільно є розглядати варіант залучення додаткових коштів за рахунок емісії корпоративних о ...

Особливості оподаткування бюджетних установ
Актуальність роботи. Діяльність держави у сфері встановлення і стягнення податків ґрунтується на застосуванні широкого арсеналу інструментів, знання яких необхідні, з одного боку, майбутнім фінансистам підприємницьких структур для нарахування і сплати податків, з іншого - майбутнім фахів ...