Економічна природа та зміст системи моніторингу фінансового стану

Показник рентабельності тісно зв’язаний з величиною прибутку, поняття проте не є тотожним з ним. Рентабельність є відносним показником, в той час як прибутковість - абсолютним [26, с. 228-229].

Ще одним з основних елементів системи моніторингу є дослідження ділової активності організації.

Оцінку ділової активності організації можна подати як систему 4 самостійних блоків аналітичних досліджень:

- оцінки ефективності застосування оборотних коштів організації;

- оцінки використання залученого і власного капіталу;

- оцінки ефективності кредитно-грошових відносин організації з комерційними банками;

- оцінки кредиторської і дебіторської заборгованостей.

Таким чином, проведення досліджень ділової активності організації дає можливість оцінити, наскільки ефективно вибудувана структура її капіталу, як складаються її стосунки з замовниками та постачальниками і з комерційними банками.

Як відомо, результативність використання фінансових інструментів, перш за все, зв'язують з їх оборотністю.

В процесі аналізу надається оцінка конкретних статей оборотних активів, що бере до уваги галузеву специфіку організації, вид діяльності та особливості випуску продукції, надання послуг, виконання робіт. Також, визначають і оцінюють загальні показники оборотності оборотних коштів, результатами після проведення аналізу визначають найвагоміші причини нераціонального складу оборотних активів і розробляють заходи задля усунення цих причин.

Наступним вагомим блоком оцінки ділової активності організації є раціональне співвідношення власного та залученого капіталів і результативність їх використання. Показники рентабельності використання капіталу показують швидкість його руху та віддачі.

Ефективність капіталу найкраще характеризується його рентабельністю. Задля аналізу використання капіталу організації варто використовувати метод подовження факторних систем, за яким рентабельність капіталу оцінюється двома чинниками: оборотністю капіталу і чистою рентабельністю реалізації продукції (робіт, послуг). Факторний аналіз дає можливість знайти резерви підвищення рентабельності капіталу [65, с. 20].

Результати аналізу капіталу повинні показати вказати чи ефективно створена його структура і який ступінь ризику варто розглядати інвесторам, чи є організація фінансово стійкою. З метою покриття підвищеної тимчасово потреби у фінансових ресурсах організація, зазвичай, застосовує банківські кредити.

Значною складовою аналізу ділової активності організації є оцінка стану кредиторської і дебіторської заборгованостей. Розмір дебіторської заборгованості характеризується умовами організації щодо розрахунків з клієнтами. Зміна зазначених умов має і переваги, і недоліки. До переваг можна віднести підвищення обсягу реалізації і прибутку, до недоліків - нестачу оборотних коштів, зменшення швидкості оборотності капіталу, імовірне зростання суми безнадійних боргів.

Таким чином кожне підприємство є зацікавленим у зменшенні термінів погашення боргів шляхом удосконалення розрахунків, передоплати, застосування вексельної форми розрахунків вчасного оформлення розрахункових документів. При проведенні аналізу поточних активів організації оцінюється динаміка, структура, склад, терміни та причини виникнення дебіторської заборгованості.

Методика аналізу кредиторської заборгованості містить в собі дослідження наявності, вивчення складу та термінів виникнення; частоти і причин виникнення давньої заборгованості перед бюджетом, працівниками, постачальниками; встановлення суми санкцій, що необхідно сплатити за прострочення платежів.

Так як кредиторська заборгованість є, в ряді випадків, джерелом покриття дебіторської, то з метою всебічного аналізу проводять їх порівняння. Значне переважання кредиторської заборгованості в порівнянні з дебіторською є можливим наслідком неплатоспроможності організації, її нездатності своєчасно розраховуватись за власними зобов'язаннями чи прагненням відкласти виплату коштів, використавши в якості джерела фінансування [84, с. 144].

Отже, оцінка ділової активності є дослідженням можливості організації отримати з різноманітних джерел фінансові ресурси і ефективно їх застосувати, забезпечивши зростання прибутку та капіталу.

Вплив внутрішніх факторів визначається:

- частиною продукції чи послуг, що визначають платоспроможний попит;

- співвідношенням грошових доходів з витратами;

- галузевою приналежністю організації;

- часткою виплаченого статутного капіталу;

- структурою майна [27, с. 315].

В загальному вигляді, фінансова стійкість є головною складовою господарської стійкості організації і є об’єктом фінансового менеджменту господарською діяльністю. Крім того, вона оцінює стан фінансових ресурсів, процес їх створення, розподілу та застосування, який уможливлює пропорційний, збалансований розвиток організації умов при дотриманні забезпечення та збереження кредитоспроможності та платоспроможності за наявності можливого рівня ризику.

Читайте більше

Управління інвестиційною діяльністю
Вихід економіки України з глибокої кризи, нарощування її потенціалу та підвищення ефективності виробництва на сучасному етапі неможливі без суттєвого оновлення виробничої бази діючих підприємств і розглядаються в практиці господарського управління як результат впровадження нової техніки, ...

Фінансовий аналіз діяльності ВАТ Завод ім. Фрунзе
Фінансовий аналіз - це дослідження фінансового стану й основних результатів фінансової діяльності підприємства з метою виявлення резервів подальшого підвищення його ринкової вартості й забезпечення ефективного розвитку. Проведення фінансового аналізу є актуальним для кожного підприємст ...