Система управління моніторингом фінансового стану підприємства

Для адекватного сприйняття системного фінансового аналізу істотне значення дає визначення суті комплексного аналізу і з’ясування його основних завдань.

В загальному, комплексний аналіз фінансово-господарського стану організації включає визначення економічного та фінансово-господарського потенціалу суб’єкта господарювання, тобто надає можливість забезпечити визначення місця організації в навколишньому середовищі. Оцінка фінансового, економічного та майнового стану організації дає необхідну інформаційну основу для ухвалення фінансових та управлінських рішень щодо спірних питань купівлі-продажу підприємства, напрямків виробничого розвитку, залучення або реалізацію інвестицій.

Комплексний (системний) аналіз фінансово-господарської діяльності є її характеристикою, що отримана в результаті системного дослідження, тобто узгодженого та тривалого вивчення сукупності показників, які вказують на всі (чи більшість) аспектів господарчих процесів, і що містить узагальнюючі висновки про результатів функціонування виробничого об’єкта на базі виявлення кількісних та якісних відмінностей від плану, результатів на подібних об’єктах, попередніх періодів, нормативів тощо) [65, с. 21].

Діяльність організації визначається сумою показників, що ієрархічно пов’язані одне з одним. Нижній рівень ієрархії включає прості показники, що легко можуть бути розраховані або виміряні і подані в абсолютному чи відносному виразі. Отримання системної оцінки являється поетапним переходом від оцінки окремих показників до взаємозв’язаних оцінок вищого рівня до забезпечення комплексної оцінки, що стоїть на найвищому рівні ієрархії. Блокові оцінки аналізують окремі сторони діяльності організації. Комплексна оцінка показує результати діяльності компанії в цілому. Блокову і комплексну оцінки формують шляхом синтезу оцінок нижчого рівня ієрархії на базі використання середніх різного роду.

Комплексна фінансово-економічна оцінка є показником, який отримують при систематичному вивченні сукупності параметрів, що вказують на всі чи більшість аспектів зміни фінансово-господарських явищ та процесів. Вона формує загальні висновки за результатами функціонування об’єкта, що досліджується. Таким чином на основі подібної оцінки можливо здійснювати ранжирування аналізованих об’єктів, тому вона отримала назву рейтингової.

Складність рейтингової оцінки полягає в важкості виділення узагальнюючого показника у разі багатокритеріального аналізу, а витрати за проведення аналітичних робіт не покриваються їх результативністю. Існують також перешкоди організаційного і методологічного характеру. Завдання рейтингової оцінки зводиться до з’ясування інтегрального параметра на основі агрегації різних способів якісного та кількісного аналізу, у випадку коли передбачені завдання підбиття підсумків роботи аналізованого об’єкту за певний проміжок часу, аналізу відповідності плану санації організації, системної оцінки створення бізнес - плану і т. п.

Зведення визначеної кількості показників в загальний показник уможливлює визначення якісної відмінності (зміни) досягнутого становища на базі порівняння, хоча в такому випадку неможливо з’ясувати ступінь відмінності. Визначення інтегрального показника не значить, що для аналізу можна застосовувати лише один показник.

Читайте більше

Особливості формування власного капіталу акціонерними товариствами
Одним із найважливіших напрямків фінансового аналізу, що має проводитися керівництвом або спеціальними підрозділами суб’єкта підприємництва, є аналіз формування власного капіталу та ефективність його використання як головне джерело фінансування його діяльності. Саме на основі результатів ...

Ціна і цінова політика планування ціни. Мета цінової політики і її роль у маркетингу
Цілеспрямована цінова політика в маркетингу полягає в наступному: треба встановлювати на свої товари такі ціни і так змінювати їх у залежності від ситуації на ринку, щоб опанувати визначеної долю ринку, одержати намічений об’єм прибули і т.д., тобто, по суті, вирішити оперативні завдання ...