Потреба в капіталі для проведення виробничо-технічних санаційних заходів визначається за планом капіталовкладень, а також за організаційним та фінансовим планами проекту санації. Визначальним при цьому є обсяг потреби в інвестиційному та оборотному капіталі.
Потреба в інвестиційному капіталі визначається на підставі бюджету капіталовкладень, в якому відбито виробничу програму. Загалом на обсяги потреби в інвестиційному капіталі впливають такі фактори:
• виробнича програма;
• вартість машин та обладнання, які заплановано придбати;
• вартість модернізації існуючих основних фондів;
• розмір підприємства;
• правова форма організації бізнесу;
• вид діяльності (галузь);
• місце розташування підприємства;
• строк окупності інвестицій.
Потреба в оборотному капіталі, необхідному для забезпечення фінансово-господарської діяльності, визначається за окремими видами оборотних активів:
• готовою продукцією;
• запасами сировини, матеріалів та напівфабрикатів;
• незавершеним виробництвом;
• витратами майбутніх періодів.
У вітчизняній практиці потребу в оборотних коштах визначають на основі їх нормування. Сукупний норматив (загальну потребу в оборотних коштах) обчислюють, підсумовуючи нормативи за окремими статтями. До основних факторів, які впливають на обсяг потреби в оборотних коштах відносять такі:
) обсяг виробництва та реалізації продукції протягом періоду, на який визначається потреба в капіталі;
) умови постачання підприємства товарно-матеріальними цінностями: кількість постачальників, строки поставок, форми розрахунків тощо;
) організація процесу виробництва: тривалість виробничого циклу, розмір витрат, номенклатура продукції;
) умови реалізації продукції: кількість споживачів готової продукції, їх віддаленість, форми розрахунків тощо.
Обсяг потреби в капіталі залежить також від ефективності управління дебіторською та кредиторською заборгованістю.
За наявності невиправданої (простроченої) чи безнадійної дебіторської заборгованості виникає порушення фінансової рівноваги, оскільки в підприємства на відповідну суму зменшується обсяг ліквідних оборотних коштів. Одним із методів покриття фінансового дефіциту є порушення строків виконання власних платіжних зобов'язань, тобто використання невиправданої кредиторської заборгованості як джерела поповнення оборотного капіталу. Така політика є ризиковою і може призвести до накладення на підприємство штрафів під час досудового врегулювання господарських спорів або у судовому порядку та до фінансової кризи.
Забезпечення фінансової рівноваги на підприємстві
Забезпечення постійної платоспроможності є основним завданням фінансового менеджменту. Цього можна досягти, додержуючи фінансової рівноваги в довгостроковому періоді. Фінансова рівновага передбачає, що грошові надходження підприємства дорівнюють або перевищують потребу в капіталі для виконання поточних платіжних зобов'язань. У процесі фінансового аналізу застосовують різноманітні рівняння фінансової рівноваги, базову модель яких можна подати в так:
(Початковий стан резервів ліквідності + виручка від реалізації + надходження від інвестиційної діяльності) = (Поточні виплати в рамках операційної діяльності + інвестиції + погашення заборгованості (основна сума, відсотки) + виплата дивідендів + кінцевий обсяг резервів).
Альтернативною може бути рівновага чистого прибутку і амортизації (Сash-Flow) та вихідних потоків, що не враховують поточні виплати в межах операційної діяльності. Ще одна базується на рівновазі мобілізованого фінансового капіталу та його використанні.
Використання моделей фінансової рівноваги з метою забезпечення платоспроможності та ліквідності підприємства, що перебуває у кризі, спрямоване на збільшення вхідних грошових потоків та зменшення вихідних. Збільшення вхідних грошових потоків досягається за рахунок таких основних заходів:
1) мобілізації внутрішніх резервів самофінансування;
) рефінансування дебіторської заборгованості;
) стимулювання збуту основної продукції;
) залучення додаткового акціонерного (пайового) капіталу;
) одержання нових позик,
Вихідні грошові потоки зменшуються в результаті таких основних заходів:
) зменшення поточних виплат у рамках операційної діяльності (зниження собівартості продукції);
) реструктуризації кредиторської заборгованості;
) перегляду дивідендної політики;
) заморожування інвестицій.
Державний бюджет та державний борг в Україні
Актуальність
даної теми полягає в тому, що зараз в Україні гостро стоїть питання про
державне фінансування. Зараз окрім того, що існує значний брак коштів у
державному бюджеті, Україна має досить великий державний борг. Сучасний
розвиток України показує, що саме державний бюджет потребує ...
Фондовий ринок Казахстану
Фондовий ринок займає особливе місце в загальній системі ринкової
економіки кожної країни. Фондовий ринок - це загальна назва цілої системи
ринків фінансових ресурсів. На сучасному етапі фондовий ринок займає важливе
місце в системі економічних відносин як в середині країни так і поза нею ...