Поняття і форми державного боргу

Використання державою у своїй фінансовій політиці залучення коштів на кредитній основі веде до формування державного боргу і необхідності чіткої системи управління ним. Державний борг - це сума заборгованості за всіма борговими зобов’язаннями держави, відсотки за нею і невиконані фінансові зобов’язання держави перед суб’єктами економіки.

Загальна сума державного боргу складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов’язань держави (як внутрішніх, так і зовнішніх), і відсотків за ними, включаючи надані іноземним позичальникам гарантії за кредитами місцевим органам влади і державним підприємствам. Крім того, до державного боргу включаються неоплачені державні замовлення, заборгованість з заробітної плати перед бюджетниками, невідшкодований податок на додану вартість та ін., оскільки практично ця заборгованість являє собою некоректно оформлений державний борг, на який до того ж не виплачуються відсотки.

Загальний державний борг представляє всю суму випущених і непогашених боргових зобов'язань держави, включаючи нараховані відсотки, що повинні бути виплачені за цими зобов'язаннями. Поточний державний борг складають витрати по виплаті доходів кредиторам за всіма борговими зобов'язаннями держави і по погашенню зобов'язань, термін оплати яких уже настав.

Державний борг можна класифікувати:

. Залежно від характеру, статусу кредиторів:

а) зовнішній;

б)внутрішній Зовнішній борг виникає у зв'язку із залученням зовнішніх позик. Частіше за все зовнішні позики розміщуються в іноземній валюті на фондових ринках за межами держави. Він може мати не лише фондову форму, але реалізовувати абсолютно конкретну мету щодо насичення певними товарами ринку. Зовнішній державний борг можна диференціювати:

за видами кредиторів (банківський, фірмовий);

за формою надання (валютний, товарний);

за метою використання (інвестиційний, неінвестиційний);

за умовами надання (пільговий, високопроцентний, компенсаційний);

за строками (короткостроковий, середньостроковий, довгостроковий);

за умовами повернення (одночасний, юридичний).

Внутрішній державний борг виникає у зв'язку із залученням грошових коштів фізичних та юридичних осіб, що є резидентами України. Внутрішні позики випускаються у валюті України. Внутрішні запозичення здійснюються переважно шляхом розміщення державних цінних паперів. Статтею 2 Бюджетного кодексу України позики визначаються як операції, пов'язані з отриманням бюджетом коштів на умовах повернення, платності і терміновості, в результаті яких виникають зобов'язання держави, Автономної Республіки Крим або місцевого самоврядування перед кредиторами.[10]

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державний внутрішній борг України" державний борг України складається із заборгованості минулих років та заборгованості, що знову виникає за борговими зобов'язаннями Уряду України, у формі:

а) позик Уряду України;

б) позик, здійснених при безумовній гарантії Уряду, для забезпечення фінансування загальнодержавних програм.

До боргових зобов'язань Уряду України відносяться випущені ним цінні папери; зобов'язання в грошовій формі, гарантовані Урядом України; кредити, отримані Урядом України. Боргові зобов'язання Уряду України можна класифікувати:

а) за строками:

короткострокові (до 1 року);

середньострокові (від 1 року до 5 років);

довгострокові (понад 5 років).

б) формою:

облігації внутрішніх державних позик;

казначейські зобов'язання України (статті 2-4 Закону України "Про державний внутрішній борг України").

. Залежно від позичальника:

а) державний;

б) місцевий.

Державний борг виникає за наявності зобов'язань держави, пов'язаних з отриманням бюджетних коштів на умовах повернення, платності і терміновості.

Місцевий борг виникає у місцевого самоврядування при отриманні бюджетних коштів на умовах повернення, платності, терміновості.

. Залежно від виду виплат:

а) капітальний;

б) поточний.

Капітальний державний борг - це вся сума випущених та непогашених зобов'язань за усіма видами позик, включаючи і відсотки по них.

Поточний державний борг включає тільки витрати, пов'язані з виплатою доходів кредиторам за борговими зобов'язаннями держави і самими борговими зобов'язаннями, термін погашення яких уже настав.[11]

Також, слід зазначити, що державний борг має економічно обґрунтовані межі. До категорії країн із надмірним рівнем заборгованості належать ті, які протягом останніх років мали перевищення критичного значення хоча б одного з таких показників: відношення величини накопиченого боргу до ВВП становило понад 80 % або відношення величини боргу й відсоткових платежів до експорту перевищувало 220 %.

Існування великого державного боргу може підірвати економічне зростання країни і негативно впливати на її фінансовий стан. Наявність державного боргу потребує здійснення щорічних відсоткових платежів, які повинні фінансуватись за рахунок податкових надходжень. За стрімкого зростання таких видатків держава повинна або зменшувати видатки на фінансування соціально-економічних програм, або збільшувати свої доходи. Збільшення доходів бюджету досягається за рахунок установлення нових податків та інших обов’язкових платежів або додаткових державних позик. Додаткове запозичення потребує додаткових видатків для обслуговування державного боргу, а введення нових податків може підірвати заінтересованість підприємців до бізнесу. Оскільки джерелом погашення державного боргу є доходи бюджету, зокрема податкові надходження, то можна стверджувати, що зростання боргу порушує збалансованість бюджету і провокує бюджетний дефіцит із його негативними економічними соціальними і фінансовими наслідками.

Читайте більше

Оцінювання імовірності банкрутства підприємства в системі управління фінансовою діяльністю (на прикладі ПАТ Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів)
В умовах сучасної економіки України банкрутство вітчизняних підприємств є істотною проблемою. Воно призводить до істотних негативних наслідків окремого суб'єкта господарювання через збитковість підприємства, затримку чи невиплату заробітної плати робітникам, втрату робочих місць у випадк ...

Аналіз формування та розміщення фінансових ресурсів кредитної спілки
Сучасний етап розвитку національної економіки України характеризується пошуком найефективніших важелів та інструментів ведення виробничо-господарської діяльності. Підвищення ролі приватної власності, розвиток фондового ринку, активізація зовнішньоекономічної діяльності потребують удоскон ...