Дефіцит державного бюджету та його вплів на економіку країни

У процесі прийняття й виконання державного бюджету вирішальне значення має збалансованість доходів і видатків. Надходження до бюджету безпосередньо залежать від стану виробництва. У свою чергу, можливість утримувати соціальну сферу, забезпечувати належний рівень соціального захисту населення залежить від обсягів надходжень до бюджету.

Бюджетний дефіцит − перевищення видаткової частини державного бюджету над дохідною. Основними чинниками, які негативно впливають на зростання дефіциту держаного бюджету, є економічна та політична нестабільність, недосконалість законодавчої бази, не виважена бюджетна політика [5, с.28].

Дефіцит бюджету класифікують за такими критеріями:

за формою вияву: відкритий (офіційно оголошений у законі про бюджет на відповідний рік) і прихований (не визнаний офіційно, виявляється у завищенні планових обсягів доходів, включенні до складу доходів джерел покриття бюджетного дефіциту);

за причинами виникнення: вимушений (наслідок недостатності фінансових ресурсів у держави, низький рівень виробництва ВВП) і свідомій (наслідок фінансової політики держави);

за напрямками дефіцитного фінансування: активний (через спрямування коштів у розвиток економіки для зростання ВВП) і пасивний (для покриття поточних витрат);

за критерієм визначення складових частин: фактичний (зовнішній вияв розбалансованості дохідної та видаткової частин бюджету, відображає реальні доходи, видатки бюджету і дефіцит за певний період); структурний (внутрішня складова, виникає за умов повної або високої зайнятості потенційних виробничих ресурсів) і циклічний (внутрішня складова, результат недонадходження бюджетних доходів внаслідок циклічних коливань в економіці, показує вплив ділового циклу на бюджет та вимірює зміни видатків, надходжень, які виникають через те, що економіка не працює за потенційного обсягу виробництва, а перебуває у стані піднесення чи спаду);

за терміном дії: тимчасовий (викликається касовими розривами у виконані бюджету або непередбачуваними подіями та обставинами) і стійкий (існує в довгостроковому періоді);

за зв’язком із державним боргом: первинний (різниця між величиною дефіциту бюджету і виплатою процентів за борг) і операційний (дефіцит державного бюджету з вирахуванням інфляційної частини відсоткових платежів з обслуговування державного боргу) [6, с. 20-23].

В Україні протягом останніх років зберігається дефіцит державного бюджету. Він зумовлений як недостатніми надходженнями, викликаними економічною кризою, так і надмірними (стосовно доходів) видатками на підтримку неефективних галузей, ліквідацію наслідків на ЧАЕС, житлово-комунальне господарство тощо [7, с.283].

У більшості випадків питання формування бюджету з дефіцитом розглядають однобічно - зупиняються переважно на його негативних наслідках. Окремі науковці взагалі відмовляються від використання такого важливого інструменту державної фінансової політики, як дефіцит бюджету [8, с.52].

Дефіцит державного бюджету є одним із важливих макроекономічних показників, який характеризує стійкість економічної системи. Країни, які створили ефективні функціональні економічні системи, що здатні регулювати співвідношення доходів і видатків держави, мають позитивне сальдо або незначний дефіцит [8, с.283]. Таким чином, дефіцит бюджету є важливим показником, за допомогою якого можна визначити, в якому економічному стані перебуває країна. Наприклад, якщо розмір дефіциту державного бюджету перевищує 3% від рівня ВВП країни і виникає кожного року, це свідчить про наявність глибокої кризи в економіці країни. У минулому 2009 р. дефіцит бюджету становив 101 млрд. грн. Згідно з державним бюджетом України на 2010 р. його дефіцит має становити 5,3.

Україна лише за 2009 р. подвоїла свої борги. На початок 2009 р. державний борг України становив 189,4 млрд. грн., на початок 2010 р. - 301,4 млрд. грн. З державного бюджету щорічно витрачалося на обслуговування боргів 4,3 % видатків бюджету (за підсумками 10 місяців 2009 р.). Ця частка зростає щомісячно.

Враховуючи минулорічний досвід суспільних видатків, можна стверджувати, що немає жодної країни в світі з такими видатками. Внаслідок відсутності пенсійної реформи пенсійні видатки в країні зросли до 19 % ВВП. Мінімальні пенсії суттєво можна збільшити лише за рахунок обмеження максимального розміру пенсій. Це стосується всіх, у тому числі народних депутатів, міністрів, суддів тощо.

Отже, цілком очевидно, що найбільша загроза для країни - розбалансованість державних фінансів. Тенденції, що спостерігаються у фінансовій сфері, стимулюють ризик спаду економіки через надлишкову емісію. Країна ввійшла у 2010 р. із величезними ризиками. Альтернатива надлишковій емісії за таких умов лише одна - узгодження видатків із рівнем реальних доходів [5, с.28-30].

Читайте більше

Податкові пільги і їх вплив на розвиток підприємства
Актуальність поданої теми полягає у розширеному розкритті ролі податкових пільг у розвитку підприємства. В першу чергу, потрібно звернути увагу що ж собою являє сама пільга. Пільга - це звільнення (повне або часткове) платника податків, що враховує його особливості, від сплати подат ...

Реформування податкової системи України
Становлення нових економічних відносин в Україні відбувається в складних політико-економічних умовах, що утворилися в результаті розпаду СРСР, порушення міжреспубліканського поділу праці, втрати інтеграційних зв’язків, поглиблення загальної соціально-економічної кризи. Це вимагає розробк ...