Методичні підходи до оцінки фінансової стійкості підприємства

При проведенні аналізу фінансової стійкості підприємств в економічній літературі використовують різні методи і підходи. Оскільки не існує єдності у визначенні категорії фінансової стійкості, то відсутній і єдиний підхід до визначення показників оцінки фінансової стійкості підприємства.

Для характеристики фінансової стійкості підприємства найчастіше використовується аналіз абсолютних показників та аналіз відносних показників.

Аналіз абсолютних показників проводиться за методикою Шеремета А.Д. та Сайфулина Р.С. Згідно з нею знаходиться трикомпонентний тип фінансової стійкості підприємства. Дана модель побудована на аналізі покриття власним капіталом, довгостроковим капіталом та загальним об’ємом капіталу підприємства вартості запасів та витрат.

Вартість запасів (3) порівнюється з послідовно поширюваним переліком таких джерел фінансування: власні обігові кошти (ВОК), власні обігові кошти і довгострокові кредити та позики (ВОК + КД);власні обігові кошти, довго- та короткострокові кредити і позики (ВОК + КК + КД). Згідно з цим сума власних обігових коштів визначається як різниця між власним капіталом (ВК) та вартістю необоротних активів (НА), на покриття якої насамперед спрямовується власний капітал, тобто

ВОК=ВК-НА.

Наявність власних обігових коштів, тобто додатне значення ВОК - мінімальна умова фінансової стійкості.

Загальноприйнятою формулою визначення власних обігових коштів (інші назви цього показника - робочий капітал; капітал, що функціонує) є різниця між оборотними активами підприємства та його короткостроковими зобов'язаннями, або різниця між сумою власного капіталу і довгострокових зобов'язань та необоротними активами. Отже, власні обігові кошти є частиною обігових коштів, яка фінансується за рахунок власних коштів та довгострокових зобов'язань. При цьому останні прирівнюються до власних коштів, хоча вони не є такими.

Для визначення типу фінансової стійкості розмір власних обігових коштів розраховують як різницю між власним капіталом і необоротними активами.

Відповідно до забезпеченості запасів згаданими варіантами фінансування можливі чотири типи фінансової стійкості.

Абсолютна стійкість - для забезпечення запасів (3) достатньо власних обігових коштів; платоспроможність підприємства гарантована:

3 < ВОК

Нормальна стійкість - для забезпечення запасів крім власних обігових коштів залучаються довгострокові кредити та позики; платоспроможність гарантована:

Нестійкий фінансовий стан - для забезпечення запасів крім власних обігових коштів та довгострокових кредитів і позик залучаються короткострокові кредити та позики; платоспроможність порушена, але є можливість її відновити:

Кризовий фінансовий стан - для забезпечення запасів не вистачає "нормальних" джерел їх формування; підприємству загрожує банкрутство:

Забезпеченість запасів джерелами формування є сутністю фінансової стійкості, її зовнішнім проявом, а наслідком є платоспроможність (ліквідність).

Трьом показникам наявності джерел формування запасів і витрат відповідають три показники забезпеченості запасів і витрат джерелами формування:

а) надлишок або нестача власних оборотних коштів для формування запасів та витрат, що характеризує ступінь покриття оборотних активів власним оборотним капіталом:

DДВ= ДВ- З

де З - сума запасів та витрат (сума рядків балансу 100-140).

б) надлишок або нестача довгострокового капіталу для покриття запасів та витрат, що характеризує ступінь покриття вартості оборотних активів довгостроковим капіталом:

DДВП= ДВП - З

в) надлишок або нестача загальної суми основних джерел формування запасів та витрат, що характеризує ступінь покриття вартості оборотних активів за рахунок довгострокового капіталу та короткострокових кредитів:

DДзаг = Дзаг -З

Відповідно до показника забезпечення запасів і витрат власними та позиковими коштами виділяють чотири типи фінансової стійкості підприємства (табл. 1.1) [12].

Таблиця 1.1 Показники за типами фінансової стійкості

Тип фінансової стійкості
Абсолютна стійкість	Нормальна стійкість	Нестійкий стан	Кризовий стан
З ≤ДВ ∆ДВ≥0 ∆ДВП≥0 ∆Дзаг≥0	З ≤ДВП ∆ДВ≤0 ∆ДВП≥0 ∆Дзаг≥0	З ≤Дзаг ∆ДВ<0 ∆ДВП<0 ∆Дзаг≥0	З >Дзаг

Розглянемо більш детально кожен тип фінансової стійкості.

Абсолютна фінансова стійкість, коли власні джерела формування оборотних активів покривають запаси і витрати. Це означає, що підприємство не залежить від кредиторів. Дана ситуація є доволі рідкою, оскільки для підвищення рентабельності власного капіталу підприємства використовують позикові кошти для фінансування розширення діяльності підприємства та його поточної діяльності [20, С. 178].

Нормальна фінансова стійкість зустрічається у більшості існуючих успішних підприємств, адже припускає фінансування запасів та витрат за рахунок не лише власного капіталу, але й довгострокових зобов’язань, тобто довгострокового капіталу підприємства [20, С. 179].

Нестійкий фінансовий стан характеризується ситуацією, коли запаси і витрати покриваються сумою власних джерел формування оборотних активів, довгострокових позикових джерел, короткострокових кредитів і позик. При даному типі стійкості відбувається порушення платоспроможності підприємства. Проте існує можливість відновлення рівноваги платіжних засобів за рахунок скорочення дебіторської заборгованості та підвищення оборотності запасів. Слід зазначити, що нормальним вважається стан коли вартість запасів та готової продукції дорівнюють або більші за залучені кошти, а вартість незавершеного виробництва та витрат майбутніх періодів є меншими або дорівнюють короткостроковим та довгостроковим джерелам формування запасів та витрат [20, С. 181].

Кризовий фінансовий стан, коли запаси і витрати не покриваються всіма видами можливих джерел їх забезпечення (власних, позикових та ін.), підприємство перебуває на межі банкрутства [20, С. 182].

Другим рівнем аналізу фінансової стійкості підприємства є аналіз відносних показників фінансової стійкості.

На основі даних фінансової звітності, зокрема форми фінансової звітності №1 «Баланс», розраховуються різні коефіцієнти фінансової стійкості.

Порівняння підходів різних науковців до оцінки фінансової стійкості підприємства дозволяє стверджувати, що найбільш поширеними є коефіцієнт автономії, коефіцієнт співвідношення власних і залучених коштів, коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів, коефіцієнт маневреності власних оборотних засобів і коефіцієнт реальної ціни.

Деякі науковці для оцінки фінансової стійкості підприємств пропонують використовувати також наступні коефіцієнти: коефіцієнт співвідношення залученого і позикового капіталу (фінансування), коефіцієнт забезпечення власними коштами, коефіцієнт фінансової залежності, коефіцієнт фінансової стабільності, коефіцієнт фінансового левериджу (механізм управління формуванням прибутку підприємства), коефіцієнт забезпечення запасів робочим капіталом, коефіцієнт забезпеченості оборотних активів та ін.

При оцінці фінансової стійкості підприємства на основі системи показників важливим є порівняння фактичного рівня показників з їхніми нормативними значеннями. Необхідність встановлення нормативних показників обумовлена завданнями аналізу фінансової стійкості підприємства. В таблиці 1.2 наведені основні показники, що характеризують фінансову стабільність і їх нормативні значення [16].

Отже, для ефективної характеристики фінансової стійкості підприємства варто використовувати не один метод, а декілька в комплексі. Найбільш поширеними методами є метод абсолютних показників і метод відносних показників. Перший ґрунтується на визначенні трикомпонентного типу фінансової стійкості підприємства, а другий полягає в оцінці і аналізі набору коефіцієнтів, які дають змогу зробити висновки про фінансову стабільність підприємства.

Таблиця 1.2 Основні показники оцінки фінансової стійкості підприємства

Назва показника	Порядок (формула) розрахунку	Нормативне значення	Призначення показника
Коефіцієнт автономії	Ф.1.(ряд.380/ряд.640)	> 0,5	Визначається як відношення загальної суми власних коштів до підсумку балансу, чим більше значення коефіцієнта, тим менша залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування.
Коефіцієнт фінансової залежності	Ф.1(ряд. 640/ряд.380)	--	Показник обернений до коефіцієнта автономії; показує, яка сума загальної вартості майна підприємства припадає на 1 грн. власних коштів.
Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами	Ф.1(ряд.260- ряд.620)/ф.1 (ряд. 620)	>0,1	Характеризує ступінь забезпеченості підприємства власними оборотними засобами підприємства.
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	Ф. 1(ряд. 380 -ряд. 080) /ф. 1 ряд.380	> 0,5	Розраховується як відношення власних оборотних коштів до суми джерел власних коштів; характеризує ступінь мобільності використання власних коштів підприємством.
Коефіцієнт фінансової стабільності	Ф.1(ряд.380)/ф.1(ряд. 430 + ряд.480 + ряд.620 +ряд. 630)	> 1	Визначається як відношення власного капіталу та залученого.
Коефіцієнт фінансування	Ф.1 (ряд. 430 +ряд.480 + ряд. 620 + ряд. 630)/ф.1 (ряд. 380)	< 0,5	Розраховується як відношення всієї суми зобов’язань по залучених коштах та суми власних коштів.
Коефіцієнт концентрації власного капіталу	Ф.1(ряд.380) /ф.1(ряд.080+260+20)	-	Визначає частку коштів власників підприємства в загальній сумі коштів, вкладених у майно підприємства. Характеризує можливість підприємства виконати свої зовнішні зобов’язання за рахунок використання власних коштів, незалежність його функціонування від позикових коштів.
Коефіцієнт концентрації позикового капіталу	Ф.1(ряд.430+480+620+630ф.1)/ф.1 (ряд. 080 + 260+270ф. 1)	-	Є доповненням до попереднього коефіцієнта - їх сума дорівнює 1 (або100%). Коефіцієнт характеризує частку позикових коштів у загальній сумі коштів, вкладених у майно підприємства.
Коефіцієнт структури покриття довгострокових вкладень	Ф.1(ряд 480) /ф.1(ряд 080)	-	Даний коефіцієнт характеризує частку довгострокових позик, що використовується на придбання основних засобів та інших реальних інвестицій.

Читайте більше

Робота Управління статистики в Сумській області
Звіт по переддипломній практиці містить характеристику управління статистики в Сумській області вцілому та відділу статистики фінансів, опис специфіки його роботи. Під час проходження практики в фінансовому статистичному відділі я ознайомилась з основами фінансової звітності підприємств, ...

Діагностика фінансово-економічного потенціалу підприємства
У нестабільному зовнішньому середовищі підприємства повинні спрямовувати свої зусилля на утримання конкурентної позиції на ринку. За таких умов вони змушені постійно шукати нові, більш ефективні методи господарювання, відшукувати наявні резерви розвитку, знаходити нові ринки збуту власної ...