Незважаючи на численні зміни, що перманентно вносяться до податкового законодавства і спрямовані на вдосконалення реформування податкової системи України, податкова система має ряд серйозних недоліків:
Податкова система характеризується, передусім, фіскальною спрямованістю.
Нормативно-правова база оподаткування в Україні є складовою неоднорідною та нестабільною, а окремі законодавчі норми - недостатньо узгодженими, а інколи й суперечливими.
Застосування в Україні спрощеного режиму оподаткування суб'єктів малого підприємництва поряд з позитивними наслідками (активізація підприємницької діяльності, створення нових робочих місць, стимулювання раціонального використання ресурсів, зменшення витрат на адміністрування податків) породило низку проблем.
Податкова система України є дорогою в адмініструванні. Витрати на адміністрування окремих податків є значними порівняно з доходами бюджету, що забезпечуються за рахунок їх справляння.
Діяльність Міністерства фінансів України, Державної податкової служби України, Державної митної служби України щодо реалізації державноїподаткової політики, збирання податків і зборів (обов'язкових платежів), їх акумуляції в державному і місцевих бюджетах є неузгодженою та неефективною.
Система митнотарифного регулювання не дає змоги оперативно реагувати на зміни кон'юнктури світових ринків, а також торговельні режими в інших країнах та структуру економіки в Україні.
Врегульовано питання оподаткування доходів від інтелектуальної власності та незалежної професійної діяльності, що призводить до втрати об'єкта (бази) оподаткування в частині податку з доходів фізичних осіб.
Недосконалою є система формування коштів соціального призначення, що базується на високих ставках внесків та характеризується нераціональною структурою джерел фінансування.
Реформування податкової системи відбуватиметься синхронно з упорядкуванням та оптимізацією державних видатків і вирішенням таких завдань:
1. підвищення вартості робочої сили шляхом проведення реформи оплати праці та економічно обґрунтованого розширення пакета соціальних послуг і гарантій працюючому населенню; наближення розміру мінімальної заробітної плати до рівня прожиткового мінімуму для працездатних осіб; запровадження мінімальної погодинної заробітної плати; здійснення оплати праці працівників бюджетної сфери на основі Єдиної тарифної сітки, відповідно до тарифу і розряду на рівні законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати;
2. розроблення та запровадження у повному обсязі державних мінімальних соціальних стандартів;
. перехід від системи соціального захисту, що ґрунтується на наданні пільг, до політики зростання доходів та надання державної допомоги соціально вразливим верствам населення залежно від їх матеріального стану;
. забезпечення ефективної системи надання медичних послуг шляхом упровадження страхової медицини, що неможливе без фінансової підтримки держави;
. підтримка проведення структурних реформ в економіці;
6. забезпечення необхідного адаптаційного періоду для переходу до ринкових умов діяльності дотаційних галузей виробничої сфери, зокрема, вугільної промисловості, сільського господарства;
7. забезпечення державної підтримки реалізації інноваційних проектів у пріоритетних видах економічної діяльності;
. переорієнтація напрямів використання коштів державного бюджету на розвиток соціальної та транспортної інфраструктури, а також упровадження програм енергозбереження та охорони довкілля.
Все це означає існування низки бюджетних обмежень для проведення податкової реформи, які обумовлюють її переважно еволюційний характер без суттєвого перегляду податкових ставок і зменшення абсолютних сум податкових надходжень.
Особливості застосування податкових пільг щодо фізичних осіб в Україні
Для виконання своїх функцій держава формує відповідні засоби, що
концентруються в бюджетах різноманітних рівнів і цільових фондів. Перехід до
ринкових відносин, удосконалення відносин власності визначають податки як
основні джерела формування доходної частини бюджету. Проблемне вивчення й ...
Фінансові проблеми Пенсійного фонду України
Актуальність теми
дослідження. Теоретичні та методологічні аспекти реформування та розвитку
пенсійних систем, упровадження принципу накопичення в системи пенсійного
забезпечення, в тому числі і в недержавному пенсійному забезпеченні
розглядаються багатьма зарубіжними та вітчизняними ...